Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Про новітні технології для навчання майбутніх офіцерів-танкістів, які використовують в Харківському Військовому інституті танкових військ, дізнався кореспондент АрміяInform.
В одній з аудиторій, де проходять навчання курсанти, було незвично тихо. Хлопці в окулярах віртуальної реальності розмахували руками, міцно тримаючи ручки маніпуляторів.
Відомо, що сьогодні технології VR (віртуальна реальність) застосовуються для навчання різних професій, де експлуатація реальних механізмів пов’язана з небезпечними умовами робіт, підвищеним ризиком чи великими витратами (пілот літака, машиніст поїзда, диспетчер, водій, рятувальник тощо. — Авт.).
За останні кілька років «віртуальність» у сфері освіти було визнано потужним та ефективним інструментом підтримки навчання. Зокрема, віртуальні світи дозволяють виконувати конкретні завдання у різних «налаштуваннях», створених як сценарії для певних цілей навчання. Використання VR-технологій в освітньому процесі має суттєві переваги перед традиційними з дошкою і таблицями: краще сприйняття інформації, вищий рівень мотивації тих, хто навчається, розширення функціональних можливостей викладача у поданні матеріалу, дистанційне навчання. Тому харківці використовують VR-технології для вивчення іноземної бойової техніки.
Як розповів керівник проєкту завідувач науково-дослідної лабораторії ВІТВ НТУ «ХПІ» Ігор Баркатов, «ми разом з Норвезьким університетським коледжем оборони та Норвезькою компанією-розробником програмного забезпечення FIND-reality створюємо такий учбовий продукт X-R Leo 2 — це інтер’єр танка Leopard 2А4. До нього залучені наші курсанти — зокрема, Дмитро Усіков і Дмитро Єфименко. Вони розробляють спільно з закордонними партнерами методику використання, тестують різні сценарії».
Курсант Дмитро Усиков розповів, що «почали з роботи над 3D панорамами спочатку для американського БТР М-113. Той обсяг інформації, який є на даний час в інтернеті, недостатній для того, щоб вивчити, наприклад, машину і всі її складові. Я вперше побачив таку 3D панораму для танка Т-64. І це такий дуже класний посібник в кишені. По-перше, з ним дуже легко проводити лекції навіть для своїх одногрупників, по-друге, на заняттях ми їх використовували майже постійно, бо дуже легко і наочно можна познайомити людину з усіма органами керування».
Але водночас курсанти дійшли висновку, що хотілося б додати інтерактивності до цієї панорами. І тут саме в пригоді стає розробка норвезьких партнерів.
Так, дві групи курсантів вивчали Leopard, і нові технології дозволили імітувати запуск двигуна або провести певні дії на місці заряджаючого, щоб відкрити камору, закрити камору зі снарядами. Тобто чимало моментів можна відпрацювати багатьом курсантам одночасно без залучення техніки.
Мені стало цікаво, який це має вигляд.
Курсант Дмитро Єфименко — він сьогодні в ролі інструктора — простягнув мені окуляри й маніпулятори, допоміг закріпити. До комплекту входять окуляри та два маніпулятори. У окулярах відображається начинка танка, Leopard 2А4 з місцями командира, навідника, механіка-водія і заряджаючого. Тобто — всього екіпажу, 4 особи.
Отже, можна роздивитися нутрощі танка з усіх чотирьох точок. За допомогою маніпуляторів можна переміщатися танком і розглядати, де в нього які системи розташовані. Де в нього, скажімо, дими, де в нього запасні катки. І так можна повністю переглянути танк і зовні, і всередині. Крім того, можна перемикнутися на зовнішній вигляд танка, можна залізти на танк.
Дмитро пояснив, що різні сценарії показують кожен агрегат танка, вузли цілком і окремо по кожному місцю — все це розписано в місцевих сценаріях.
Натискаю на різні кнопки на маніпуляторі, і раптово опиняюсь… всередині гармати — між каморою і стволом. Чую голос свого інструктора «Не нервуйте, спокійно. Не ви першій. Це сценарій „башта танка“. Вам видно, як працюють люки, інші встановлені прилади? Люки, зверніть увагу, не відкидаються, а від’їжджають убік. Тобто вони піднімаються і від’їжджають, і ставляться на стопор. Загалом навчання відбувається за десятьма сценаріями. Є окремий сценарій, скажімо, для димової установки. У командира є можливість запустити одразу вісім димів. Це вони на боках башти передбачені. І цю всю віртуальну реальність розробили наші партнери з Норвегії».
Трохи освоївши маніпулятори, перемикаюсь на місце механіка-водія. Наскільки я зрозумів, є можливість не тільки все розглядати, але і спробувати запустити двигун. Не з першого разу, але вийшло. Також можна зарядити й вистрілити з гармати, поклацати перемикачами різними.
Знімаю окуляри, повертаючись з віртуальної у справжню реальності.
Дмитро посміхається:
— Сподобалось? Наочно? Ми партнерам розповідаємо про свої побажання. Вони зважають на це, програмують це все, випробовують у себе для початку в Норвегії, а потім дають нам доступ, щоб ми теж спробували. Поки можна робити легкі маніпуляції, Далі нам партнери обіцяли це все нарощувати, щоби можна було там активно навчатися. Ну зрозуміло.
Як підсумував Ігор Баркатов, «є така глобальна ідея: я хочу зробити подібні 3D-панорами по всіх зразках техніки й викласти на єдину платформу, щоб навчити людей, як цим користуватися. І це дуже перспективно».
