Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Хортиця» підрахували, що в середньому за три місяці 2025 року, щоб окупувати один квадратний кілометр української землі росія втрачала 146 солдатів, танк, два ББМ та 4,5 гармати.
Чи зможуть такі шалені втрати зупинити ворожі війська? На це питання відповів військовий експерт Петро Черник.
«Маємо черговий зріз у частині математичних втрат нашого противника. 146 осіб на один квадратний кілометр. Чи це багато? Неймовірно багато!
Якщо брати усю лінію розмежування в умовних 1000 км і втрати противника, які сягають від 35 000 до понад 40 000 на місяць, то це щось безпрецедентне із часів Другої світової війни.
Хоча не можна казати, що це є чимось абсолютно унікальним, що не має аналогів в історії. Все ж таки найкровопролитнішою війною після Другої світової і досі залишається ірано-іракська війна.
Тоді майже за вісім років загинуло більше, ніж мільйон людей. Це неймовірно багато.
Також не зовсім коректно стверджувати, що це якось вплине на противника (зс рф — ред.). Не вплине ніяк, тому що ця війна для противника є ідеологічною. Поразка у цій війні — це особиста фізична смерть владіміра путіна і потенційно російської федерації. На карту поставлена як сама російська держава, так і життя тирана.
Загальний мобілізаційний ресурс у противника є десь у межах від 3 до 5, а є думки, що навіть до 6-7 млн. особового складу. Нагадаю, що автоматів Калашникова вони виготовили — за весь час відколи вони виробляються — більше ніж 100 млн. Звичайно, 100 млн на складах немає, але патронні заводи працюють на повну силу.
Також у них ще є рушниця Мосіна 1891 року розробки. Нагадаю, їх виготовили 37 мільйонів. Тож кілька магазинів до АК чи боєкомплект до рушниці Мосіна і — „за родіну“, „за путіна“, „за вєлічіє“ вони помирали, помирають і будуть помирати.
Чому зараз є інтенсифікація? Бо є рух до фіналізації цієї фази бойових дій. Тому ворог так тисне.
Наголошую ще раз, специфічний російський менталітет — помирати на полі бою за своїх тиранів. Тому співвідношувати втрати до квадратного кілометра, треба в обов’язковому розумінні, щоб знати математику втрат противника, але не прив’язувати сюди якусь позитивну тенденцію».
