Чотири роки він перебував у російському полоні, 5 червня 2026 року його звільнили в рамках чергового обміну полоненими. Наприкінці липня…
Російська пропаганда невтомно транслює сюжети про «відновлення» окупованого Маріуполя.
Чиновники під камери урочисто відкривають нові будинки, роблять гучні заяви про повернення життя в місто. Але за межами цих постановочних кадрів залишається інша реальність — місто-привид, де десятки тисяч людей досі не мають елементарного даху над головою.
За останніми даними, 18 тисяч маріупольців змушені виживати без житла. Хтось тулиться в аварійних будівлях, які от-от впадуть. Інші мешкають у бараках чи тимчасових гуртожитках, де немає навіть мінімальних умов для життя.
Десятки тисяч зруйнованих квартир і повне ігнорування
Окупанти знищили понад 500 багатоповерхівок — частину в результаті обстрілів, а частину просто знесли, навіть не намагаючись відновити. Десятки тисяч квартир визнані «безхазяйними» — у такий спосіб мешканців фактично позбавляють права на власність. Тих, хто вижив після бойових дій, позбавляють імовірності повернутися додому.
Окупаційна адміністрація вперто ігнорує питання житла. Обіцяні компенсації — лише на папері. Отримати їх можуть одиниці, та й то, якщо вони доведуть своє право в судах, які працюють у режимі «експрес-відчуження» майна.
Фейкове будівництво і фільтрація правди
Російські ЗМІ створюють ілюзію масштабної відбудови, використовуючи маніпулятивні методи. Одні й ті самі будинки показують під різними кутами, щоб склалося враження, ніби їх більше, ніж є насправді. Порожні квартали в об’єктивах камер виглядають «затишно», бо зйомки ведуть у вузьких кадрах, де не видно руйнувань.
На вулицях встановлені великі екрани, що транслюють пропаганду, а містом їздять автомобілі з гучномовцями, які нав’язують окупаційні наративи. Мета зрозуміла — переконати місцевих, що «життя налагоджується».
Маріуполь залишається містом, яке окупанти знищили та не збираються відбудовувати для його справжніх мешканців. Вони створюють бутафорію «відновлення» для пропаганди, але за цим фасадом — безхатченки, зруйновані долі та абсолютна байдужість до людей.
18 тисяч маріупольців досі не мають дому. І ця цифра — не просто статистика. Це життя, які російська армія зруйнувала разом із самими будинками.
