Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Те, що вони забезпечують, таке ж непомітне, як повітря. І таке само, як повітря, необхідне. Про нього не думають, коли все йде добре. Однак варто йому зникнути — і військо починає «задихатися».
Вони жартують, що найкращою нагородою для них є, коли про них не згадують. Адже якщо про них згадали, це означає, що вони не впоралися зі своєю роботою і щось пішло не так.
Вони — це військові зв’язківці. Про те, як працюють зв’язок та зв’язківці на сучасній війні, АрміяInform розповів і показав начальник польового вузла зв’язку (ПВЗ) 148 окремої артилерійської Житомирської бригади майор Сергій з позивним «Транк».
Зв’язок — нервова система військового організму
Якщо порівнювати військовий підрозділ або з’єднання з живим організмом, систему зв’язку можна назвати аналогом нервової системи, яка забезпечує обмін інформацією між усіма частинами тіла.
— Робота зв’язківців — це те, чого ніхто не бачить. Зв’язківці виїхали, встановили антени, розгорнули польовий вузол, забезпечили зв’язок, підготували робочі місця. Керівний склад прибув — й одразу вже може працювати, — розповідає офіцер.
Чого ця непомітна робота вартує воїнам-зв’язківцям, знають лише ті, хто хоч раз розгортав польовий вузол зв’язку. Але незалежно від часу доби, погодних умов чи обставин бойових дій зв’язок має працювати безперебійно.
— Від того, як ми організуємо зв’язок, дуже багато залежить. Це радіо, це передача даних, це інтернет для стрімів, — пояснює «Транк».
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Масовий стрімінг підвищив вимоги до інтернет-з’єднання
Особливе навантаження на зв’язок як «нервову систему» війська зараз створюють саме онлайн-стріми. Транслювати їх наживо можливо лише завдяки тому, що зв’язківці забезпечують високошвидкісне та стабільне інтернет-з’єднання.
— Військовослужбовець на стрімах підключається до мережі — і має зв’язок. А звідки він узявся? Бо зв’язківці завчасно завели йому підключення і цілодобово моніторять, щоб усунути неполадки, якщо десь щось «відпало», — каже начальник польового вузла зв’язку.
Кожен окремий стрім потребує передачі даних обсягом близько 10 мегабайтів за секунду. Коли ж таких стрімів на основному командному пункті кількадесят одночасно, йдеться про передачу вже гігабайтів інформації.
До 2022 року стрімів практично не було, тож вимоги до інтернет-з’єднання були значно скромнішими. Тепер же для того, щоб забезпечити потреби всіх онлайн-трансляцій, зазначені вимоги є базовими й мінімально необхідними.
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
«Кар’єрне зростання» зв’язківця — на 40 метрів та вище
Щоб встановити на баштах радіорелейні антени, зв’язківцям доводиться підніматися на значну висоту — до 40 метрів і набагато вище. Для цього вони використовують елементи альпіністського спорядження для висотних робіт.
Часто підніматися на башту доводиться у повному захисному спорядженні — бронежилетах та шоломах, адже ворог намагається не лише знищувати обладнання, але й підстерігати й полювати на самих зв’язківців.
— Регулярне встановлення антен після ударів FPV-дронів — це буденна робота. Це навіть не обговорюється, бо це постійно так. Якщо десь щось сталося, його потрібно негайно усунути, — наголошує начальник ПВЗ.
На польовому вузлі зв’язку такі висотні роботи виконують два‒три бійці, які входять до групи швидкого реагування. Цих людей намагаються мінімально залучати до виконання інших завдань, адже в будь-який момент їх можуть відправити на відновлення пошкодженого ворожим ударом обладнання.
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Польовий вузол зв’язку — це універсальні солдати та 10 тонн обладнання
— Раніше польовий вузол зв’язку — це була купа машин. А зараз він займає кімнатку та є невідʼємною частиною пункту управління. З неї черговий може контролювати увесь зв’язок, бачити, що відбувається — чи є інтернет, чи працюють радіозасоби, — розповідає «Транк».
Оптимальна площа для облаштування пункту управління — близько 200 квадратних метрів, хоча за потреби він може поміститися й у вчетверо меншому приміщенні. Мінімально ж необхідна площа для нього — близько 50 квадратних метрів, хоча організувати роботу й відпочинок особового складу на такій території буде непросто.
— Основний командний пункт бригади — це близько 10 тонн майна — радіостанції, телефони, монітори, столи, стільці, дроти… Купа різних дрібничок. Щоб усе доставити, може знадобитися не одна машина, — каже військовий.
Коли зв’язківці заходять у приміщення, то це зазвичай непридатне для нормального перебування місце з купами сміття. Однак буквально за кілька днів вони перетворюють його на повністю забезпечений усім необхідним обладнанням і зручний для користування пункт.
— Якщо людина працювала айтівцем — це ідеальний варіант. Однак після закінчення навчання на фах зв’язківцем може стати кожен. У нашому підрозділі всі універсальні, всі взаємозамінні. Водій може працювати на радіостанції, а радист — сісти за кермо «Козака» і поїхати, — гордо каже про своїх підлеглих офіцер.
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
-
- Фото Руслана Тарасова / АрміяInform
Яким є найкраще заохочення для зв’язківця
— У нас в інституті, коли я вчився, на плацу було написано, що без зв’язку немає управління, а без управління немає перемоги, — пояснює майор Сергій Гоша значення зв’язківців у війську.
Їхнє завдання — створити розгалужену та водночас захищену систему швидкого обміну інформацією всередині військового організму та забезпечити її надійне безперебійне функціонування в цілодобовому режимі.
— Якщо не буде зв’язку, то ніхто не зможе керувати військами. Зв’язок має працювати цілодобово — 24 години на добу і 365 днів на рік, — наголошує начальник польового вузла зв’язку.
Що б не сталося, кінцеві користувачі — від солдатів на передових позиціях до найвищого командування у штабах — не повинні відчути жодних перебоїв у передачі й отриманні необхідних для керування військами даних.
— Найкраще заохочення для зв’язківця — коли про нього забули згадати. Тому що зв’язківців згадують тільки тоді, коли зв’язок зникає. А коли ж усе працює — ми непомітні, — жартує «Транк».
