У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Нинішня російсько-українська війна наочно показала важливість неядерних засобів для ударів по об’єктах в глибині території противника — того, що в англомовній термінології називають deep strike.
Про розвиток цього напряму оборонних технологій репортер АрміяInform розпитав відомого дослідника військової техніки та озброєння, доктора історичних наук, професора кафедри гуманітарних наук Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука.
— Андрію Івановичу, широкомасштабна агресія рф проти України дала старт новій світовій гонці озброєнь. І якщо ядерний сегмент поки що здебільшого базується на модернізації попередніх зразків, то палітра звичайних засобів ураження постійно доповнюється новими розробками. Які відповідні проєкти здаються вам найцікавішими й перспективними?
— Зазначу, що такі засоби мають бути масовими — а, значить, якомога дешевшими. І лаптєстан, і ми знайшли вихід у застосуванні далекобійних дронів-камікадзе. Вони відповідають вимогам дешевизни й масовості, але при цьому мають суттєві тактичні вади.
— І які саме? Як можна мінімізувати ці прогалини в армійських арсеналах?
— Передусім — це мала крейсерська швидкість, через що дрони є уразливішими за крилаті ракети. Прагнення усунути цей недолік призвело до появи українських «ракетодронів». А, по суті, малогабаритних і недорогих крилатих ракет.
Тенденцію цю помітили і на Заході. І ось світові аерокосмічні концерни наввипередки почали реалізацію cost-effective крилатих ракет. Щоправда, засаднича відмінність цих проєктів — повітряний старт; українські ракетодрони — це зброя класу «поверхня — поверхня».
— Зосередимося на розгляді якоїсь конкретної розробки.
— 3 лютого 2025 року компанія Lockheed Martin представила Common Multi-Mission Truck (CMMT) — дозвукову крилату ракету великої дальності, розроблену з урахуванням вимог економічної ефективності, адаптивності (під конкретні цілі) та масштабування (придатності до масового виробництва).
Метою створення цих набоїв заявлене прискорення термінів розробки та виробництва задля підтримки великого запасу доступної високоточної зброї (насамперед для протидії посиленню військової діяльності Китаю). CMMT характеризується модульністю конструкції, включаючи взаємозамінні ГСН (головки самонаведення — ред.), корисне навантаження та системи силової установки, що забезпечує гнучкість експлуатації.
— А що відомо про тактико-технічні характеристики цих виробів?
— CMMT — це дозвукова крилата ракета з розрахунковою дальністю польоту понад 800 км. Її ціна має вкластись приблизно у 150 тисяч доларів за одиницю. Для порівняння — ракета AGM-158 (JASSM) коштує понад 1,5 мільйона доларів, навіть «Стінгер» значно дорожчий від СММТ — десь 400 тисяч доларів.
У разі закупівлі Міністерством оборони США виробнича потужність може сягнути 2500 одиниць на рік.
— А на яких повітряних платформах може розміщуватися ця ракета?
— CMMT проєктується у двох основних конфігураціях. Перша — це авіаційний варіант, призначений для використання з транспортних літаків, мисливців і бомбардувальників ПС США. Друга — менший варіант для гелікоптерів і перспективних гвинтокрилів.
Модульність системи дозволяє налаштовувати СММТ на різні цілі, включаючи морські. Представник Lockheed Martin зазначив, що CMMT може використовуватись в групах і може інтегрувати різноманітні технології пошуку для оптимізації ефективності прицілювання.
— Цей проєкт є абсолютно новим чи став нащадком якихось попередніх розробок?
— Передвісником СММТ стала програма Rapid Dragon, в ході реалізації якої перевірялась можливість розгортання крилатих ракет на військово-транспортних літаках — на спеціальних палетах. Програма Rapid Dragon, розроблена спільно з ПС США, продемонструвала розгортання боєприпасів далекої дії з вантажних літаків.
Випробування бойовими стрільбами підтвердили, що палетовані боєприпаси можна запускати з літаків C-130 і C-17, розширюючи кількість потенційних платформ для ударів.
— Іноді навіть, здавалось би, перспективна розробка нової зброї стикається з проблемою остаточної практичної реалізації, коли прототип виробу починає «пробуксовувати» під час переходу до серійного виробництва. Чи вдалося уникнути цього американським ракетобудівникам з «Локхіду»?
— На відміну від звичайних оборонних програм, які оцінюють здійсненність виробництва на більш пізніх етапах, Lockheed Martin залучає інженерів-технологів та інженерів з якості вже на початку розробки CMMT. Тобто, підготовка до виробництва йде паралельно з проєктуванням виробу.
Компанія використовує модель розподіленого виробництва, щоб забезпечити швидке масштабування, використовуючи модульні виробничі осередки в кількох місцях. Цей підхід також зменшує ризики втрат і затримок в ланцюжку постачання завдяки залученню кількох альтернативних постачальників.
CMMT є третьою ракетою, представленою Lockheed Martin лише за кілька місяців, після JASSM-XR і Mako, що підкреслює масштабність робіт зі створення нових засобів deep strike.
Довідково: Про новітні розробки ракетної зброї американською військово-промисловою корпорацією Lockheed Martin, а саме JASSM-XR та Mako наша редакція розповідала у своїх попередніх публікаціях.
Lockheed Martin презентує нову дозвукову крилату ракету великої дальності CMMT. Відео: Lockheed Martin
