Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Ще два-три роки тому в перспективи застосування бойових «пташок на проволоці» — БПЛА, що управляються через оптичне волокно, мало хто вірив. Утім, перебіг бойових дій протягом минулого року, коли «дротові» дрони довели свою ефективність, вплинув і на розвиток цього напрямку оборонної індустрії.
Про проблеми та переваги, а також перспективи розвитку подібних безпілотних систем кореспондент АрміяInform поговорив з представником одного з підприємств у даному сегменті на вітчизняному зброярському ринку — співзасновником фірми ТОВ NaDroti Олегом Федоренком.
— На виставці зразків військової техніки, де ваше підприємство презентувало і свої спецвироби, представили кілька розробок безпілотників, які керуються і передають сигнал через оптоволокно. Якщо є такі пропозиції, це означає, що від наших військових є і запит. А наскільки швидко і продуктивно розвивається цей напрям оборонної індустрії в Україні?
— Розвиток є і він суттєвий. Але поки що треба визнати: якщо загалом у напрямі конструювання і виробництва дронів вітчизняні майстри досягли значних успіхів, що відмічають не лише західні фахівці, але й, як на мене, це може бути головним визнанням — наші вороги, то саме у напрямку керованих БПЛА через оптоволокно, ми ще поступаємося росіянам. На мою думку, ми відстаємо від них десь на пів року.
— І в чому тут причини?
— Безумовно — не в конструкторських задумах і ідеях. Проблемним є питання забезпечення комплектуючими. Адже ті самі оптичні дроти та чимало необхідних деталей для цих апаратів, вони поки що в нашій країні не виготовляються. Як саме волокно, так і сировина для нього — виключно імпортні.
Провідним постачальником фіброоптики є Китай. Періодично на нашому ринку з’являється аналогічна продукція від фірм наших партнерів — західних країн. В Україні її, на жаль, поки що ніхто не виробляє. Але ми сподіваємося, що такий стан справ — тимчасовий.
У напрямі перспективного розвитку — як наше підприємство, так і колеги-конкуренти — ми рухаємося шляхом розвитку електронних схем. І тут уже є певні здобутки.
— А загалом, чому раніше наші підприємці із сектору оборонних технологій не приділяли уваги «дротовим» безпілотникам?
— Через цілу низку причин. Вони були як технологічними, так і суто практичними. У прямому розумінні «прив’язка» дронів до волокна створює суттєві обмеження.
Почнімо з фінансових. Волокно коштує грошей. А значить це спричиняє додаткові витрати на створення подібних виробів і їхню кінцеву ціну.
По-друге, до конструкції безпілотника додається котушка з дротом. Вона важить один-два кілограми. Відповідно це додаткова маса, що позначається на зменшенні корисного навантаження, тобто — бойової частини.
Далі, саме оптоволокно, воно доволі крихке. І це також суттєві обмеження щодо експлуатації, особливо в бойових умовах. Якщо дрон летить, то для управління ним дріт має бути недоторканим. Якщо ж на волокно, яке розмотується за БПЛА, буде брутальний фізичний вплив, скажімо, воно ляже на землю, і на оптичний дріт наїде машина або просто хтось наступить ногою, зв’язок буде втрачений — і місія зірветься.
— То, відповідно, виникає запитання: а чому ж тоді як фірми-розробники, так і потенційні споживачі вашої продукції звернули увагу на ці вироби, що мають стільки застережень у своєму функціоналі?
— А відповідь дуже проста: надшвидкий розвиток систем радіоелектронної боротьби. Ну хто б міг подумати ще кілька років тому, що засоби РЕБ можуть заглушити одночасно переважну кількість частот, і звичайні FPV-дрони виявляться малоефективними?
Саме тому «дротяні» безпілотники набувають такої популярності. Адже засоби РЕБ, які на них не впливають, продовжують активно розвиватися як з нашої сторони, так і у ворога.
— Можливо трохи дилетантське запитання. Нині чимало підрозділів Сил оборони приділяють підвищену увагу підготовці так званих дроноводів. Звісно, що мова йде про бійців, що управляють безпілотниками, які керуються через радіоканали. А наскільки складно управляти БПЛА на оптоволокні?
— Звичайно, що тут є свої особливості. Саме особливості, а не відмінності. З нашої практики оператору, який обізнаний в управлінні такими апаратами, достатньо 3-5 разів злітати — й він розбереться у всіх тонкощах керування такими «пташками».
Якщо ж деталізувати відмінності в управлінні бездротовими дронами й тими, що отримують сигнал через оптоволокно, то я б тут назвав необхідність врахування метеоумов. Наприклад, попутний вітер.
Якщо такий вітерець стає досить сильним, то волокно просто може накинутися на пропелер — і дрон падає. Потрібно стартувати трішки плавніше, не можна різко скидати висоту.
Так, є деякі обмеження, але є і переваги. Наприклад, нема радіогоризонту, можна летіти в будь-які ангари, залітати у бліндажі, чого не можна зробити на дронах з радіокеруванням.
— А якими ви бачите перспективи розвитку даного сегмента БПЛА?
— За розвиток напрямку виготовлення самого оптоволокна я не скажу. Сподіваюсь, що його виробники також серйозно розмірковують про його зміцнення та покращення кондицій.
Нині переважна більшість профільних безпілотників здатні виконувати свої місії максимум на відставні у 10 кілометрів. Наше підприємство вже почало тестування дронів, що зможуть ефективно пролетіти вдвічі більшу відстань.
Згодом, думаю, замахнемось і на своєрідні марафонські дистанції — у пів сотні кілометрів. Але знову-таки: все буде залежати від міцності оптоволокна та габаритів безпілотників.
Якщо ж говорити дещо загальніше, то я бачу перспективу більш активного використання оптоволокна в наземних роботизованих комплексах, відповідних надводних та підводних комплексах, що застосовуються в силових структурах.
Ті самі безпілотні літальні системи можуть стати своєрідними кабелеукладальниками. А саме — протягувати оптоволоконні лінії зв’язку між різними підрозділами на бойових позиціях.
— Ну і про гроші, як же ж без них. Скільки коштують нині складові для дронів, що керуються через оптичне волокно?
— Зараз котушка із дротом завдовжки в 10 кілометрів коштує приблизно 300 доларів. Для керування апаратом потрібна наземна станція, і вона є багаторазового вжитку. Тому не потребує постійної заміни. Вона необхідна для дешифрування сигналу від оптоволокна на операторський пульт. Її ціна становить 120 доларів.
— Ваше підприємство є виробником безпілотних систем з керуванням через оптоволокно. Для нашого війська ця техніка відносно нова. Але вона вже надходить у війська. Зокрема, і з ваших цехів. Тому запитання таке: наскільки складно і як довго тривав процес якісного визнання вашої продукції і проведення її кодифікації Міністерством оборони?
— Якихось бюрократичних перепон, якщо маєш гідну продукцію, — не відчуваєш. Нам було не надто складно. Від представлення наших дронів відповідним експертам оборонного відомства до укладання профільної угоди з Міноборони минуло менш ніж два місяці.
— І скільки подібних «залізних пташок» ви здатні випускати?
— Плануємо протягом березня виготовити півтори тисячі комплектів з можливістю виконання бойових завдань на відстані в десять кілометрів.
Польові випробування БПЛА на оптоволокні виробництва ТОВ NaDroti. Відео: NaDroti
@armyinformcomua
Російського агента, який намагався встановити GPS-маячок на спецтранспорт з колони ЗСУ на Кіровоградщині, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Прикордонники Чопського загону затримали 49-річного закарпатця, який видавав себе за рибалку, щоб дістатися Словаччини.
На Сумщині аеророзвідники артилерійського дивізіону «Грім» 225-го окремого штурмового полку вистежили ворожу штурмову групу. Вони терпляче дочекалися, поки окупанти зберуться в одному з будинків села Олексіївка, після чого завдали точного удару 152-мм калібром.
Оператори безпілотних систем Сил оборони вполювали моторний човен російських загарбників разом з екіпажем.
Українські військові пояснили алгоритм прийняття рішень щодо ударів по місцях накопичення російських окупаційних сил.
У вівторок, 7 жовтня, Міністр оборони України Денис Шмигаль провів зустріч з новопризначеним надзвичайним і повноважним послом Німеччини Гайко Томсом.
від 20000 до 120000 грн
Покровськ
Бахмутський ОБ ТрО
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…