Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 23 травня 2025 року Президент України присвоїв 38 окремій бригаді морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних…
У той час як більшість людей ховаються від небезпеки, воїни 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, з позивними «Гномик» і «Плюсик», борються з ворогом, залишаючись у підвалах та бліндажах. Зовсім некомфортні умови перетворюються на місце для виконання надважливих місій — завдяки сталевим помічникам і бойовій дружбі, яка не знає вікових кордонів.
Історію бійців оприлюднили на сторінці бригади.
Хоча різниця у віці між «Гномиком» (47 років) та «Плюсиком» (25 років) велика, їхня спільна робота з бойовими дронами стала основою міцної дружби. Вони є операторами двох надпотужних роботизованих платформ: «Додіка» і «Таргана». Це не просто машини, це справжні бойові напарники, що виводять нову еру вражаючої далекобійності української армії.
«Додік» — велетенський робот для перевезення вантажів, в той час як «Тарган» більш маневрений і швидкий, ідеальний для доставки вибухових «сюрпризів». Своїх сталевих друзів воїни називають з гумором, адже кожен з них має свою роль на полі бою.
«Додік» допомагає перевозити важкі боєприпаси та харчі до фронту, а «Тарган» несе смертоносні сюрпризи ворогові. Незважаючи на їхній зовнішній вигляд, техніка вимагає постійного догляду та вдосконалення, і це завдання команда виконує разом.
Навчитися керувати такими платформами не складно, розповідає «Гномик», порівнюючи пульт управління з джойстиком для відеоігор. Але навіть у такій технічно оснащеній діяльності важливі взаємодія та підтримка між бойовими товаришами.
Не менше значення має й командний дух. Хоча «Гномик» старший за віком і має більший досвід, вони з «Плюсиком» часто радяться та разом шукають найкращі рішення для виконання завдань. Цей синівський зв’язок не раз допомагав долати труднощі на полі бою, навіть коли один із дронів був втрачений, а «Плюсик» вирішив самостійно відновити зв’язок з ним, ризикуючи під обстрілами.
Військові налаштовані рішуче, а їхня мотивація одна — зупинити ворога, не дати йому шансів наблизитися до рідних домівок. Попри відсутність фізичного комфорту, моменти відпочинку між бойовими завданнями є важливими: розмови про мирне майбутнє, родину, коханих — це те, що додає сили для нових боїв.
Як повідомляла АрміяInform, Новий рік на передовій — це не святкові феєрверки, а випробування, що загартовує дух. Командир танкового взводу 42 окремої механізованої бригади, з позивним «Леон», розповів про один із таких бойових виїздів, який назавжди змінив його життя.
