Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
Диверсії в тилу ворога, передача розвідувальних даних, підрив окупаційного режиму — це невидима, але важлива частина роботи руху опору. Тисячі українців об’єдналися в розгалужену мережу підпільників, які щодня наближають перемогу там, де агресор вважає себе у безпеці.
Про сутність руху опору, його значення у визвольній боротьбі, ключові функції та основні ризики для учасників розповіли в Міністерстві оборони України.
Рух опору — це форма протидії російській окупації, яка поєднує в собі ефективність із майже повною невидимістю для противника. Підпільники діють за принципами суворої конспірації, що дозволяє їм успішно виконувати поставлені завдання попри постійну загрозу викриття.
«Вже одинадцять років українці відважно протистоять російській агресії в тилу ворога. Діючи непомітно та під постійною загрозою, вони суттєво допомагають Силам оборони уражати противника, руйнувати його логістику та звільняти окуповані території», — зазначив начальник відділу політики національного спротиву Міністерства оборони України Юрій Єленіч.
Що таке рух опору?
Рух опору є системою воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, спрямованих на відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України. Це важлива складова національного спротиву.
Діяльність руху опору регулюється законодавчою базою, зокрема Законами України «Про основи національного спротиву», «Про правовий режим воєнного стану», а також відповідними постановами уряду та наказами Генерального штабу ЗСУ.
Яке значення має рух опору у боротьбі з агресором?
Історія українського руху опору бере початок у 2014 році, коли росія окупувала Крим та частину Донбасу. Вже тоді патріоти на захоплених територіях розгорнули активну підпільну діяльність — від організації акцій протесту до збору розвідувальних даних та проведення диверсійних операцій.
За вісім років спротив трансформувався у потужну силу, яка суттєво ускладнила життя окупантам. Підпільники зривали псевдореферендуми, саботували роботу колаборантів та налагодили ефективну взаємодію з українськими військовими.
З початком широкомасштабного вторгнення у 2022 році рух опору став одним із важливих факторів у визволенні територій Київщини, Сумщини, Чернігівщини, Харківщини та Херсонщини. З першого дня підпільники активно знищували ворожу техніку, проводити диверсії на важливих об’єктах та руйнувати логістичні ланцюги загарбників.
Сьогодні українське підпілля продовжує діяти на тимчасово окупованих територіях. Держава підтримує рух опору, але наголошує на необхідності обережності та скоординованої співпраці.
Хто керує рухом опору?
Керівництво рухом опору здійснює Головнокомандувач ЗСУ через командувача Сил спеціальних операцій. Саме ССО відповідають за організацію та координацію діяльності підпільної мережі на окупованих територіях.
Інформація про безпосереднє керівництво руху опору захищена державною таємницею.
Які завдання покладаються на рух опору?
Основні завдання руху опору включають формування мережі спротиву, проведення спеціальних операцій та створення перешкод для дій окупантів. Важливою функцією є проведення інформаційно-психологічних операцій та здійснення розвідувальної діяльності.
Сили спеціальних операцій ЗСУ організовують формування осередків руху опору та забезпечують набуття ними необхідних спроможностей. Вони також координують участь підпільників у спеціальних операціях та займаються підготовкою громадян України до діяльності в русі опору.
Конкретні методи роботи захищені державною таємницею.
Які методи використовує рух опору?
Партизанська війна стала одним із найефективніших інструментів руху опору. Підпільники здійснюють системні удари по ворожих комунікаціях, знищують військову техніку та порушують логістичні ланцюги постачання окупаційних військ.
Диверсійні операції спрямовані на руйнування критично важливої для ворога інфраструктури. Учасники руху опору виводять з ладу залізничні колії, мости, склади боєприпасів та пального, що суттєво обмежує боєздатність окупаційних сил.
Інформаційний спротив відіграє не менш важливу роль. Підпільники збирають та передають розвідувальні дані про пересування ворожих військ, поширюють серед місцевого населення правдиву інформацію про перебіг війни та проводять психологічні операції, спрямовані на деморалізацію окупантів.
З якими викликами стикається рух опору?
Діяльність руху опору пов’язана з постійним ризиком для життя його учасників. Окупанти жорстоко переслідують підпільників, застосовуючи тортури, незаконні ув’язнення та навіть страти до виявлених патріотів України.
Необхідність суворої конспірації вимагає від учасників руху опору особливої обережності у спілкуванні та пересуванні. Найменша помилка може призвести до провалу всієї мережі, тому підпільники змушені ретельно перевіряти кожен свій крок.
Робота в умовах окупації значно ускладнюється обмеженим доступом до необхідних ресурсів. Учасникам руху опору доводиться проявляти неабияку винахідливість, щоб компенсувати брак спеціального обладнання та матеріалів для проведення операцій.
Наголошуємо, участь у русі опору потребує ретельної підготовки та координації дій. Як долучитися до спротиву та діяти безпечно — за посиланням.
