Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Сполучені Штати продовжують активно просувати ідею переговорів з росією для завершення війни в Україні.
Важливим пунктом такої угоди може стати розміщення на українській території миротворчих сил, які забезпечуватимуть режим припинення вогню.
США, які поки що ведуть комунікацію лише напряму з росіянами, не залучаючи ні Україну, ні Європу, вже заявили, що американських солдатів в Україні не буде в жодному разі.
Тому наразі найбільш імовірним є варіант формування таких миротворчих сил з європейських військових. І деякі країни вже висловилися за участь у цій місії.
АрміяInform зібрала реакцію європейських столиць щодо їхньої готовності відправити своїх військових в Україну.
Лондон задає тон
На початку січня з ініціативою розміщення європейських миротворців на території України виступив президент Франції Емманюель Макрон. Утім, це було ще до всіх гучних заяв і дій Білого дому щодо початку переговорів з росіянами.
Нова військова допомога та жорсткі заяви Пентагону: яким був для України «Рамштайн» у Брюсселі
Президент Володимир Зеленський минулого тижня заявив, що, враховуючи довжину лінії фронту, за розрахунками української сторони, для миротворчої місії знадобиться 100 тисяч військових, і Київ вже навіть підготував для союзників відповідну карту.
Насправді це дуже висока цифра. Для порівняння: чисельність німецького Бундесверу становить близько 180 тисяч військових, а Збройних сил Великої Британії — 148 тисяч військових.
Утім, саме Лондон першим офіційно заявив, що готовий відправити британські війська на територію України для забезпечення виконання будь-якої мирної угоди.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у статті для The Telegraph наголосив, що Європа зіткнулася з «моментом, який буває раз на покоління для колективної безпеки нашого континенту».
«Це передбачає подальшу підтримку Збройних Сил України, а також введення наших військ на територію країни, якщо це буде необхідно», — повідомив він.
Після цього прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також заявив, що відправка шведських військ в Україну у складі миротворчих сил можлива.
«Для цих сил має бути дуже чіткий мандат, і я не думаю, що ми зможемо його отримати, доки не просунемося в переговорах. Але Швеція, як правило, бере участь у зміцненні безпеки в нашій частині світу, тому я передбачаю, що ми будемо частиною цього процесу і цього разу», — пояснив він свою позицію.
Сумніви та критика
В уряді Німеччини, як завжди, виступили з обережною заявою, зазначивши, що говорити про відправку миротворців наразі передчасно.
«Ми неодноразово говорили, що ми повинні спочатку почекати і подивитися, чи прийде мир, як ми сподіваємося, в Україну, і якщо так, то як саме. Тоді ми зможемо обговорити умови й те, як це може бути організовано», — заявила речниця німецького уряду Крістіане Гофман.
Німецький уряд також висловив застереження щодо анонсованих переговорів між високопоставленими російськими та американськими чиновниками, попередивши, що вони повинні бути спрямовані на «досягнення тривалого миру в Україні».
Водночас сусідня Польща заявила, що не відправлятиме своїх військових в Україну, але підтримає інші країни, що погодяться на цю місію.
«Ми не передбачаємо відправлення польських солдатів на територію України, але будемо підтримувати країни, які, можливо, захочуть надати такі гарантії», — запевнив польський прем’єр-міністр Дональд Туск, додавши, що його країна також і надалі надаватиме військову та фінансову допомогу.
Угорщина, яка традиційно виступає проти будь-якої військової допомоги Україні, розкритикувала європейських лідерів. Глава МЗС Петер Сійярто заявив, що Європа нібито «заважає» президенту США укласти угоду про мир в Україні.
«Ми вітаємо відновлення російсько-американського діалогу на найвищому рівні. Ми із задоволенням і полегшенням дізналися, що Дональд Трамп і Володимир Путін провели тривалу розмову», — заявив угорський міністр.
Екстрений саміт у Парижі
Сьогодні ввечері у столиці Франції відбудеться екстрена зустріч, ініційована Емманюелем Макроном після того, як спеціальний посланник Дональда Трампа по Україні Кіт Келлог заявив, що не США бачать Європу за столом переговорів про припинення війни рф проти України.
У зустрічі візьмуть участь Велика Британія, Німеччина, Франція, Польща, Італія, Іспанія та Данія, яка представлятиме країни Балтії та Скандинавії. Низка країн, зокрема Румунія, Чехія та Словенія, висловили розчарування, що їх не запросили на саміт.
До Парижа вже приїхала і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка теж буде на саміті. «Безпека Європи переживає переломний момент. Так, йдеться про Україну, але це також стосується і нас самих. Нам потрібне термінове переосмислення. Нам потрібне посилення оборони. І нам потрібно і те, і інше зараз», — написала вона в соцмережі Х.
Європейські лідери, очевидно, обговорять подальші спільні дії на тлі перших кроків нової адміністрації в Білому домі та організованої Вашингтоном зустрічі делегацій США та рф 18 лютого у Саудівській Аравії щодо припинення війни в Україні.
Серед питань має бути й можлива миротворча місія як частина майбутньої угоди, а також безпекові гарантії для України. Позиція Європи наразі однозначна — будь-яка мирна угода з росією без європейських учасників неможлива.
Такої ж позиції дотримується Україна. «Україна не братиме участі у перемовинах у Саудівській Аравії й не буде визнавати будь-які домовленості про Україну без участі офіційного Києва», — заявив у понеділок Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом в Об’єднаних Арабських Еміратах.
