Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У Брюсселі 12 лютого відбулося 26-те засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Вперше на зустрічі головувала Велика Британія і вперше на засіданні був присутній новий міністр оборони США Піт Гегсет.
Цю зустріч очікували в першу чергу через приїзд нового голови Пентагону, який мав окреслити подальше ставлення США до цього формату і до надання безпекової допомоги Україні загалом.
Які домовленості принесла вчорашня зустріч і чи зміниться формат «Рамштайну» — читайте далі в матеріалі кореспондента АрміяInform.
Нове головування
На відміну від більшості попередніх «Рамштайнів», які відбувалися на німецькій авіабазі, вчорашню зустріч провели у штаб-квартирі НАТО. Її вирішили сумістити з міністерським засіданням Альянсу в бельгійській столиці. Ще однією особливістю було головування Великої Британії — вперше за майже три роки «Рамштайн» очолювали не Сполучені Штати.
За словами співрозмовників у Брюсселі, Лондон сам ініціював таке рішення через прихід нової адміністрації президента США Дональда Трампа і пов’язану з цим невизначеність щодо подальшої долі цього формату. І саме Британія оголосила про найбільший пакет допомоги за підсумками засідання.
Слід також нагадати, що попередній «Рамштайн» був лише місяць тому, і вчорашня зустріч, насамперед, не про нові пакети допомоги, а про координацію роботи в майбутньому.
Новий глава Пентагону Піт Гегсет на власні очі побачив, як працює «Рамштайн», почув про потреби української армії та вперше зустрівся з Міністром оборони України Рустемом Умєровим.
Піт Гегсет також виступив на початку «Рамштайну» із заявою, що містила низку жорстких меседжів і спричинила бурхливе обговорення.
Кордони, гарантії безпеки та членство в НАТО
Головний меседж глави Пентагону був однозначним — європейські союзники мають збільшувати оборонні витрати та розділити фінансовий тягар допомоги як в підтримці України, так і в забезпеченні своєї обороноздатності.
«Ми закликаємо ваші країни та ваших громадян подвоїти зусилля і підтвердити свою відданість не лише нагальним потребам безпеки України, але й довгостроковим цілям оборони й стримування Європи», — заявив Піт Гегсет своїм колегам по НАТО.
США є найбільшим донором військової допомоги Україні, втім, інші країни НАТО насправді вже серйозно збільшили свої витрати. У 2024 році члени Альянсу в Європі та Канада інвестували в оборону $485 мільярдів, що майже на 20% більше, як порівняти з 2023 роком.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав вимоги США, заявивши, що торік Канада та європейські союзники надали понад 50% від загального обсягу допомоги Україні.
«І я повністю згоден з президентом Трампом і його командою, що це єдиний розумний шлях вперед. Звичайно, щодо питання майбутньої підтримки України без сумніву будуть дебати, хто буде платити за неї, звідки вона буде надходити тощо. Але між усіма членами Альянсу також є домовленість про те, що Україна повинна мати всю необхідну військову допомогу, щоб коли б не розпочалися мирні переговори, вона могла вести їх з позиції сили», — пояснив він.
Потенційні мирні переговори стали ще одним пунктом у промові Піта Гегсета. «Ми, як і ви, хочемо суверенної та процвітаючої України. Але ми повинні почати з усвідомлення того, що повернення до кордонів України до 2014 року є нереалістичною метою. Гонитва за цією ілюзорною метою лише продовжить війну та спричинить більше страждань», — заявив він.
Глава Пентагону вважає, що досягти припинення війни можна лише поєднавши «міць союзників з реалістичною оцінкою» ситуації на полі бою. На його думку, тривалий мир для України повинен включати надійні гарантії безпеки, щоб унеможливити повторення війни. Але як домогтися цих гарантій від Кремля, міністр оборони США не пояснив.
Він також сказав, що Сполучені Штати не вважають членство в НАТО для України реалістичним результатом переговорного врегулювання.
Втім, позицію США щодо цього пункту поділяють далеко не всі союзники. Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен не погодився з озвученою на «Рамштайні» позицією США.
«Ми вирішили запропонувати Україні членство в НАТО, але також ясно, що для цього ми всі повинні дійти згоди. Тож можна сказати, що зараз триває дискусія про те, яке майбутнє чекає на Україну», — сказав він у кулуарах після «Рамштайну».
Міністр оборони України Рустем Умєров підкреслив, що Київ не збирається відмовлятися від шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. «Наша позиція незмінна: ми хочемо бути країною НАТО, ми будемо країною НАТО, ми будемо країною ЄС», — сказав він у спілкуванні з журналістами в Брюсселі.
Бронетехніка, дрони, ППО: нові пакети допомоги
Утім, цей «Рамштайн» відзначився не лише різкими заявами США, але й забезпечив Україні нові пакети військової допомоги від низки країн.
Велика Британія передає озброєння і техніки на 150 млн фунтів стерлінгів: тисячі безпілотників, десятки бойових танків і броньованих машин, а також системи протиповітряної оборони.
Британія планує надати Україні понад 10 тисяч безпілотників протягом року, а до кінця весни передасть понад 50 бронемашин, зокрема модернізовані танки Т-72.
Німеччина найближчим часом передасть Україні близько 100 ракет для зенітно-ракетного комплексу IRIS-T, що допоможе посилити захист української інфраструктури від російських повітряних загроз.
Нідерланди передають 25 броньованих гусеничних машин YPR, які будуть використовувати для транспортування поранених. Загалом країна виділила понад 10 млрд євро військової допомоги Україні, з яких реалізовано приблизно 6 млрд євро.
«Ми маємо продовжувати нашу підтримку, особливо зараз, коли українцям важко на фронті. Мир проти росії можливий лише за допомогою військової сили», — переконаний міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.
Нідерланди також передали Україні останні обіцяні танки Т-72 в рамках спільної програми з Чехією та США. Крім того, нещодавно Україна отримала нову партію нідерландських винищувачів F-16, але точна кількість переданих літаків не розголошується.
Норвегія приєдналася до Коаліції дронів для України та допоможе посилити захист критичної інфраструктури України.
Латвія, яка торік витратила 0,25% свого ВВП на підтримку Україні, передасть ще 42 бронетранспортери. «Ми рішуче налаштовані продовжувати підтримку України. Необхідно наголосити, що будь-які переговори щодо миру необхідно проводити з позиції сили», — сказав міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Що далі чекає на «Рамштайн»
Наразі точно можна сказати, що «Рамштайн» збережеться, залишаються лише технічні питання, на кшталт головування. Чи буде це надалі Велика Британія, або ж формат повернеться під егіду США, поки невідомо.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте впевнений, що формат має працювати паралельно з новим командуванням у Вісбадені (NSATU), що відповідає за координацію і постачання допомоги Україні.
«Очевидно, що потрібно і те, і інше. Тому що у форматі «Рамштайн» члени Альянсу та інші країни за межами НАТО беруть на себе зобов’язання гарантувати, що Україна має все необхідне», — пояснив він.
При цьому NSATU не тільки організовує логістику для передачі зброї, але і, наприклад, проводить навчання українських військових.
«Отже, нам потрібні ці дві програми. Тому я думаю, що майбутнє є і за тим, і за іншим», — сказав генсек НАТО.
Так само переконаний у продовженні роботи «Рамштайну» Рустем Умєров. «Вважаю, що «Рамштайн» відбувся продуктивно, і домовилися, що наступна зустріч також буде, місце і час повідомило пізніше», — зазначив він, підсумовуючи зустріч у Брюсселі.
До речі, якщо вас цікавить спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform
