Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
У складі 33 окремої механізованої бригади на Запорізькому напрямку воює кулеметник з позивним «Янкі». Він пройшов складний шлях від новобранця до досвідченого командира, який вміло керує своїм взводом та нищить ворога.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
«Янкі» не одразу потрапив на фронт. Спочатку він звернувся до ТЦК, пройшов ВЛК, але через велику кількість охочих воювати мусив трохи зачекати. Коли ж надійшла його черга, він приєднався до 33 бригади, до кулеметного взводу.
До цього «Янкі» служив за призовом у Державній спеціальній службі транспорту, де не мав зброї, а лише лопату й лом. Тож був приємно здивований кількістю західної зброї у бригаді.
Він пройшов шлях від номера обслуги до командира відділення, а після боїв біля Роботиного став головним сержантом кулеметного взводу, виконуючи обов’язки командира. Зараз же він займається вишколом новобранців для свого взводу.
Особлива зброя «Янкі» — кулемет Browning. З ним він познайомився ще під час навчання в «Десні».
«Сподобалося, що він реально валить. Стріляли на 900 м і красиво прошивали БМП. Річ добра, річ точна. Всім взводом закохалися в неї», — розповідає «Янкі».
На Запорізькому напрямку, коли ворожа піхота заходила в лісосмугу, «Янкі» просто розгортав Browning, клав туди два короби — і ворог відступав з вереском. П’ятьох бійців його підрозділу було нагороджено Золотими хрестами.
«Мій командир взводу працював навіть по танчику. То було красиво, то було ефективно! І з того танчика ніхто навіть не схотів вивантажитися. Одному окупанту куля відірвала руку. Всьо, далі двіженій не було!» — згадує «Янкі».
Броню «одиничку» чи «двійку» з їхніми «мангалами» Browning пробиває на 900-1000 м звичайною бронебійно-запалювальною кулею.
«Ніщо не зрівняти з великокаліберним кулеметом. І звук, і швидкість, і сама стрільба — просто кайф!» — говорить «Янкі».
Одного разу «Янкі» евакуював квадроциклом свого командира взводу з двома поламаними ногами з важкодоступного місця.
«Тепер спілкуємося щодня. Найприємніше, коли люди, яких ти витягнув з позицій, вивіз, виніс, переказують привіти», — ділиться «Янкі».
Як повідомляла АрміяInform, сержант Повітряних Сил Євген Погожих знає, що таке справжній ризик. На Харківському напрямку, під щільним вогнем ворога, він виніс пораненого побратима з-під удару ворожого FPV-дрона, попри мінометний обстріл і смертельну небезпеку.
