Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
В Окремій президентській бригаді імені Богдана Хмельницького, служить боєць з позивним «Сірко» — чоловік, який пройшов шлях від піхотинця до оператора БПЛА та інженера.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
«Сірко» став на захист України відразу після початку війни, пройшовши через нелегкий досвід на передовій. Два роки він служив у піхоті, а потім, зваживши на стан здоров’я, був переведений в іншу частину, де й почав свій новий шлях — на посаді оператора безпілотних літальних апаратів. Після цього він не зупинився, запитав командування і вирушив на навчання до інженерії, ставши інструктором з цієї спеціалізації.
«Я провоював два роки в піхоті, відчув, що таке бути на „нулі“. І зараз, коли ми літаємо з дронами, це допомагає піхоті. Як тільки вони не доходять до позицій піхоти, їм стає легше», — каже «Сірко». Він розуміє важливість своїх дій: боєприпаси до дронів, бомби на «Вампірах» — все це допомагає зберігати життя тим, хто тримає позиції на передовій.
Але окрім важливої роботи, яка безпосередньо впливає на бойові результати, він розповідає про командний дух у Президентській бригаді. «Тут адекватне командування, ми з хлопцями одне одного розуміємо з півслова. Ти можеш звернутися до командира, і він тебе вислухає, підтримає, допоможе, якщо потрібно. Це саме те, що дозволяє нам працювати злагоджено та ефективно», — додає він.
Зараз «Сірко» навчав нових бійців, включаючи тих, хто раніше ухилявся від служби. Він не звинувачує їх, а дає шанс адаптуватися до війни, підвищити свої навички й допомогти на фронті. Це його обов’язок — не тільки виконувати бойові завдання, а й передавати знання молодшому поколінню, яке стане на захист України в найближчому майбутньому.
«Ми покажемо, навчимо. У мене троє дітей, дружина. Мені теж хочеться бачити, як мої діти ростуть. Але нічого, назад дороги в нас немає, треба воювати до перемоги. А перемога по-любому буде за нами, тому що по-іншому ніяк», — підсумовує Сірко, чітко усвідомлюючи важливість своєї місії.
Як повідомляла АрміяInform, Олександр — механік-водій одного з танкових батальйонів 1-ї 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Він має досвід служби танкістом і зізнається, що навіть у найважчі моменти, коли бойові машини ворог намагається знищити всіма доступними способами, саме в танку він почувається найбільш захищеним. «Броня своє дає, як би там не було», — говорить Олександр, наголошуючи на важливості технічного захисту в умовах війни.
