Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Як давно відомо, в росії немає нічого свого. Назва — вкрадена, символіка — запозичена, «вєлікая русская культура» — не велична і взагалі не російська.
АрміяInform нагадує про найбільш кричущі крадіжки росії, які вона вважає своїми «ісконнимі».
Герб
Гербом росії є двоголовий орел, якого вони «запозичили» за офіційною версією у Візантійської імперії. За іншою, не менш популярною, — він був спадком Золотої Орди, бо його карбували на своїх монетах хани Узбек (1283–1341), Джанібек (пом. 1357) і Азіз-Шейх (1365–1367).
Але більш вірогідно, що цей герб став трофейним. Його почали використовувати після завоювання московією Тверського князівства.
Ще в XIV столітті Твер була непримиренним суперником москви за першість у Заліссі, а боротьба між тверськими та московськими князями за ханський ярлик на велике князювання Володимирське була дуже жорстокою.
Двоголовий орел був на монетах і печатці останнього тверського князя Михайла Борисовича, випущених у 1470-ті роки. А вже в 1497 році (через кілька років після завоювання Твері) він вперше з’являється на державній печатці московського князя Івана III, разом із титулом «князь тверской».
Прапор
Свій триколор росіяни отримали від Нідерландів. Голландський інженер Давид Бутлер, що керував будівництвом першого російського вітрильника «Орел» (різновид голландського пінаса), звернувся до Боярської думи з проханням «…випросити у Його Царської Величності наказ: який, як у тому є звичай в інших держав, підняти на кораблі прапор». Цар наказав запитати його, Бутлера, який є на те звичай в його країні. Так на «Орлі» замайорів нідерландський триколор.
За іншою версією, у 1693 році петро І замовив в Амстердамі фрегат голландської побудови. У 1694 році, коли він прибув, голландський червоно-біло-синій прапор майорів на його кормі, тож цар вирішив оголосити його торговельним прапором росії. Незабаром російські біло-синьо-червоні стяги успішно вводили в оману охорону морських портів Балтійського моря. Їх просто плутали з нідерландськими…
Гімн
В основі сучасного російського гімну пісня «Гимн партии большевиков», що була написана в 1930-ті роки і прославляла сталіна. Саме цей твір згодом став основою гімну срср, який із косметичними змінами в 2000 році повернув путін.
Автором мелодії більшовицького гімну є відомий плагіатор Олександр Александров. Тому не дивно, що ця мелодія також виявилася вкраденою, як і все в росії.
У творі, який тепер став гімном росії, була використана акордова послідовність з «Канона в ре мажор» німецького композитора епохи бароко Йогана Пахельбеля. Хоча, не виключено, що Александров поцупив її з пізнішого твору українського композитора Миколи Лисенка «Епічний фрагмент».
Відомо, що Александров запозичив саме в українців мелодію пісні «Повстань, повстань, народе мій!», відому за спогадами Юрія Степового, брата Костя Пестушка, провідника антибільшовицького повстання Степової дивізії. Ця пісня набула популярності під час радянсько-німецької війни під назвою «Священная война».
Як бачимо, в росії немає власного герба, прапору й гімну. Вона вкрала їх, як і все інше.
