Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Роман, позивний «Хотабич», — це людина з унікальним життєвим шляхом. У мирному житті він був столяром, пожежником, начальником охорони, а тепер він — військовий, керівник майстерні на передовій у 141 окремій механізованій бригаді. Його позивний відображає мудрість, досвід і незламну силу духу.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
Роман з юності розумів, що війна з росією неминуча. «Ще на строковій службі офіцери казали: наш ворог не Захід, а росія», — згадує він. Тому, коли у 2014 році почалася агресія, він одразу долучився до волонтерської діяльності, а згодом — до військової служби.
У 2015 році приєднався до Національної гвардії України та став одним із тих, хто формував бригаду швидкого реагування «Спартан». Але 2021-го щось підказало йому, що час повернутися на службу. Так він підписав контракт із 128 гірсько-штурмовою бригадою, з якою і відбивав повномасштабне вторгнення ворога.
«Для багатьох війна почалася у 2022-му, для мене — ще задовго до 2014-го», — говорить він. «Хотабич» пройшов запеклі бої за Маріуполь, Новотошківку, Куп’янськ, Кремінну. Остання особливо закарбувалася в його пам’яті: «Ми проводили розвідку боєм тижнями, тримали оборону та штурмували в жахливих умовах. Найважче було витягати загиблих побратимів, коли 23-річний командир гинув на твоїх очах».
Коли він дістав поранення, його доправили в госпіталь у Дніпрі. Там його вразив 18-річний волонтер, який, втративши родину в Маріуполі, не взяв до рук зброю через релігійні переконання, але допомагав пораненим бійцям. «Я побачив у ньому справжню силу духу», — каже «Хотабич».
Після госпіталю він повернувся до війська, бо не міг залишити підрозділ без технічної підтримки. Нині він очолює майстерню, яка ремонтує стрілецьку зброю, техніку та забезпечує військових необхідними матеріалами. «Хто, як не ми?» — говорить він. Завдяки його зусиллям у військових є обладнана ремонтна база, що значно підсилює боєздатність підрозділу.
«Хотабич» — це приклад того, як людина з мирного життя може стати незамінним воїном, не лише тримаючи зброю, а й допомагаючи фронту своїми знаннями та вміннями.
Як повідомляла АрміяInform, 28-річний Олександр з позивним «Німець» — оператор дрона-бомбера 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. До повномасштабного вторгнення росії в Україну він працював на гірничо-збагачувальному комбінаті в Кривому Розі.
