Про особливості 14-денного періоду адаптації бійців у бойових частинах після проходження БЗВП та фахової підготовки АрміяInform розповів начальник групи інструкторів 127-ї окремої важкої механізованої бригади сержант…
Боєць бригади «Гарт» Василь Іллюсь із позивним «Вірний» дістав п’ять кульових поранень під час запеклих боїв за Бахмут. Одна з куль залишилася в його тілі назавжди. Проте це не зламало бійця — після тривалої реабілітації він повернувся до служби й нині займається тиловим забезпеченням своїх побратимів.
Історію бійця розголосили на сторінці ДПСУ.
«Захищати свою країну й родину — це обов’язок кожного», — переконаний «Вірний».
Свій шлях на передовій він розпочав у Бахмуті, куди його підрозділ було направлено для оборони міста. Василь згадує, як у перші години після прибуття довелося йти на позиції, не маючи можливості навіть перепочити.
Ворог не змусив себе чекати — ввечері, коли навколо панувала суцільна темрява, він почув підозрілі кроки. Під прицілом ліхтарик вмикати було небезпечно, тож Василь діяв на інтуїції та досвіді.
«Я чув, як хтось наближається, і розумів, що це може бути ворог. Почав стріляти, але не встиг зробити й кількох кроків, як отримав п’ять куль», — розповідає прикордонник.
Поранення в спину та сідницю могли стати фатальними, але Василю вдалося вижити завдяки швидкій допомозі побратимів. Попереду була довга реабілітація, підтримка рідних і боротьба з болем.
Василь не приховує, що найбільше сил йому надають дружина і 12-річна донька, які чекають його вдома. Вони — його найбільша мотивація та причина не здаватися.
«Якщо ми не будемо захищати країну, то ворог прийде до нас додому. А нам цього не потрібно», — впевнено говорить Василь.
Сьогодні «Вірний» продовжує службу в тиловому забезпеченні, допомагаючи підрозділу утримувати боєздатність і підтримувати бойовий дух. Він залишається вірним своїй справі, побратимам та рідній землі.
Як повідомляла АрміяInform, військовослужбовець ТЦК та СП Київщини на псевдо «Фазан» 23 лютого 2022 року отримав повістку, спочатку виконував бойові завдання в Київській області, а далі відправився на бойові у складі штурмової роти в 110 окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
