Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Курахівський напрямок зараз один з найгарячіших на Сході. Наші захисники зупиняють просування ворога, завдаючи йому шалених втрат.
Кореспонденти АрміяInform відвідали позиції екіпажу безпілотного авіаційного комплексу розвідки та коригування вогню артилерії «Фурія» 148 окремої артилерійської Житомирської бригади ДШВ ЗСУ. До слова, комплекс українського виробництва, який цілком заслужено отримав репутацію одного з найнадійніших та найефективніших на фронті.
Позиції хлопців заховані в розбитому окупантами українському селі Донецької області. «Місцина» ретельно замаскована. Всередині невеличка кімната, лежанка, робочий стіл, місця зберігання БПЛА. Знайомимось з екіпажем: це старший оператор Олександр, пілот Михайло та зв’язківець Богдан.
Хлопці розповіли про бойові спроможності безпілотника, чому важлива розвідка переднього краю та глибини бойових порядків противника, на яку відстань «Фурія» може корегувати вогонь нашої артилерії по цілях рашистів та чи реально працювати в режимі роботи ворожих РЕБ.
Для чого «Фурія» на війні
Комплекс налічує три БПЛА, три денні модулі корисного навантаження і два нічні модулі корисного навантаження, наземну станцію керування та обробки інформації, антену та додаткове обладнання.
Старший оператор комплексу «Фурія» Олександр каже, що на фронті без цього БПЛА зараз ніяк. Основне його призначення — це проведення розвідки та виявлення місць розташування противника: артилерійські установки, важка бронетехніка, склади боєприпасів, місця скупчення ворожої піхоти тощо. Плюс завдання з надання цілевказівок на ураження цілей та корегування вогню наших артилерійських підрозділів.
«Зараз будь-який рух на передовій, підступах до неї, а також в глибині бойових порядків противника майже неможливо приховати. Зазвичай у нашій смузі відповідальності окупанти сунуть піхотою за підтримки танків та артилерійських систем. Як вони переважно діють: до якоїсь точки на місцевості бронемашини ворога підвозить нове „гарматне м’ясо“, це далеко від лінії зіткнення, бо далі їхати бояться. Ми ці місця виявляємо, а далі наші артилеристи їх знищують. І це лише один з типових прикладів нашої щоденної роботи», — розповідає Олександр.
Десантнику 38 років. У ЗСУ вже майже півтора року, мобілізований, родом з Дніпропетровської області. У цивільному житті був простим електриком.
«Навчався, як і всі, „з коліс“. Головне — бажання вчитися та постійні тренування. Я працював спочатку на „мавіках“, перейшов на „крила“. Всюди є свої особливості. Кожна техніка по-своєму хороша. Пілот управляє БПЛА, оператор стежить за польотом, ліво-право, вперед, контролює рух. Коли нормальна погода, по 9 польотів робили. Все залежить від бойового завдання та обставин», — ділиться Олександр.
Бойові можливості
«Тут, на цій ділянці фронту, дальність вильоту становить до 30 км. БПЛА, звісно, й більшу відстань може літати. Час польоту на цю дистанцію — до півтори години. Це, щоб долетіти до місця призначення, розвідати, скоригувати за потреби та успішно повернутися», — говорить пілот Михайло.
Йому 31 рік, він з Івано-Франківщини. До великої війни працював за кордоном, потім в Україні. У 2023-му призвався в армію. Недовго прослужив у 95 бригаді, якраз почали формувати 148 артбригаду ДШВ.
«Сказали: будеш на «крилах» літати, керуватимеш БПЛА типу «Фурія». Хоча я на той час навіть не знав, що це таке. Я сказав, що не вмію їздити на великовантажних автомобілях, з мене тоді посміялись і сказали, що це безпілотник, а не автомобіль. Спочатку працював на естонському розвідувальному безпілотнику EOS. Місяць навчання — і на бойові вильоти. Згодом перейшов на «Фурію» — згадує з посмішкою Михайло.
Щодо інших характеристик. Середня швидкість «Фурії» — 70-80 кілометрів за годину. Може і 120 км/год летіти. Стандартна робоча висота — до 1,5 км, хоча «пташка» здатна підійматись до 2500 метрів.
Хлопці розповідають, що швидкість — головне в їхній роботі, тому час розгортання «крила» з транспортного положення — 5 хв. «Фурія» здатна працювати в напівавтоматичному та автономному режимі, а також у режимі «керованої камери». Має захищені цифрові канали керування та передавання даних, точно визначає координати ворожих цілей.
-
- Фото: Наталії Кравчук / АрміяInform
-
- Фото: Наталії Кравчук / АрміяInform
-
- Фото: Наталії Кравчук / АрміяInform
-
- Фото: Наталії Кравчук / АрміяInform
-
- Фото: Наталії Кравчук / АрміяInform
Може автоматично проводити розрахунок коректури для корегування вогню артилерії по виявлених цілях. Щодо встановлення корисного навантаження. Це денна та нічна камери для ведення розвідки. «Фурія» ефективно працює за будь-яких умов погоди. Сильний вітер, дощ, сніг, мороз їй не шкодять.
Запитуємо, чи стійка до впливу засобів РЕБ противника.
«Не будемо відкривати для ворога наші дії. Але скажу, що застосовуємо деякі „хитринки“ в роботі, і нам вдається „обходити“ засоби РЕБ рф. Бойове завдання виконуємо в повному обсязі», — пояснює Олександр.
Що важливо в роботі комплексу
Тут все важливо. Треба відчувати техніку. Але головне — орієнтуватися на місцевості. Наприклад, пілот має постійно дивитися за показниками, щоб борт «коректно» себе поводив, тобто правильно діяв у повітрі.
Польоти вдень та вночі дуже відрізняються. Буває, що пілот чудово орієнтується на місцевості вдень, знає що і як, а вночі зовсім інша ситуація. Треба візуально запам’ятовувати орієнтири і тренуватися. Звичайно ж, є програма, яка суттєво допомагає в пілотуванні.
Дуже важко працювати, коли ворожі РЕБ подавлюють роботу БПЛА.
«Бойові вильоти — це завжди важко, а ще при подавленні резервного каналу чи відеоканалу, чи самої „пташки“. Коли в тебе пропадає керування відеосигналу і так далі. І ти не знаєш ані показників, на якій висоті БПЛА, де він перебуває, куди його віднесло і що, по суті, з ним відбувається. Це золотий досвід», — каже Олександр.
«Фурія» знаходить ЗРК противника, САУ, танки та «бехи»
Цінність застосування «Фурії» на фронті очевидна. Кількість знищених щоденно воєнних цілей рф на Курахівському напрямку цьому яскраве підтвердження. Уражаються артсистеми ворога в межах контрбатарейної боротьби, бронемашини, БМП, танки та навіть засоби ППО.
«Працюємо в тісній взаємодії з усіма артилерійськими підрозділами бригади, а деколи навіть коригуємо вогонь інших підрозділів ЗСУ, на озброєнні яких стоять артсистеми HIMARS.
Якось під час бойового чергування виявили зенітний ракетний комплекс рашистів. Ворожа ціль була на тимчасово окупованій території Донецької області, більш ніж 20 кілометрів від лінії фронту. Екіпаж оперативно зафіксував координати його місцезнаходження та передав артилеристам. Розрахунок HIMARS миттєво відреагував та знищив ЗРК противника.
Так само допомагаємо „розбирати“ місця розосередження росіян, гармати, самохідки, танки, паливозаправники. Словом, всюди пеленгуємо окупантів на нашій землі. Якось за один бойовий виліт „Фурія“ виявила три „жирні“ рашистські цілі: замасковані танк, гаубицю та „беху“. Це робота нам по кайфу.
Зазвичай ворог ховає техніку в лісопосадках, в урбанізованій зоні, у зруйнованих населених пунктах. Маскування техніки йому не дуже допомагає», — акцентують хлопці з екіпажу комплексу «Фурія».
Та додають: довго на одній позиції вони не перебувають, адже потрібно часто змінювати своє місцерозташування. Ворог також полює за ними.
