На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Яким чином досвід Збройних Сил часів АТО/ООС важливий для сучасної війни? Чому вчити протидіяти ворожим безпілотникам десантники почали ще до того, як це стало мейнстримом? Як треба ставитись до курсантів і що суттєво покращилось у Збройних Силах порівняно із попередніми роками?
Досвідом та міркуваннями про підготовку новобранців з АрміяInform поділився сержант-інструктор 199 навчального центру ДШВ ЗСУ з позивним «Лукас».
БПЛА на війні з’явились ще за часів АТО/ООС
Свій військовий шлях «Лукас» почав ще зі строкової служби 2000 року — служив у 95 окремій десантно-штурмовій бригаді. Після завершення «строчки» підписав контракт з Держприкордонслужбою, згодом працював також у підрозділі Міністерства внутрішніх справ. Попри мирний час, з огляду на специфіку служби ще до 2014 року здобув серйозний бойовий досвід.
— 2014 року у складі зведеного підрозділу Житомирської області брав участь в Антитерористичній операції, працювали тоді в районі Щастя, Станиці Луганської. А з 2017 року перейшов у новосформований 148 артилерійський дивізіон на посаду командир відділення вогневої підтримки, — згадує військовий.
«Лукас» розповідає, що вже у той час у дивізіоні почали звертатись до використання БПЛА, сформували взвод безпілотних авіаційних комплексів. Очоливши цей підрозділ, військовий 2019 року пройшов підготовку по роботі з БПЛА в одному з навчальних центрів. Тоді йшлося про розвідувальні безпілотники типу «крило», дрони ж коптерного типу з’явилися значно пізніше — вже після початку широкомасштабного вторгнення.
— На місці не стоїмо. Навіть ті комплекси, які були з 2019 року на озброєнні, вони оновлюються — виробники покращують програмне забезпечення, усувають недоліки. Ще коли ми були в ООС, вони приїжджали до нас на передню лінію, працювали разом із нами. Ми вилітали та вони спостерігали, все проходить, які є проблеми у застосуванні комплексу, — каже інструктор.
Він переконаний, що досвід використання БПЛА за часів АТО/ООС став важливим підґрунтям для масового поширення застосування безпілотників після початку широкомасштабного вторгнення:
— Думаю, якби не було досвіду, було б значно складніше. Ті люди, які працювали на БПЛА у 2014‒2015 роках навчали нас 2019 року, згодом вже ми передавали свій досвід наступним.
Протидія ворожим дронам — запорука виживання на полі бою
— З 2019 року почався мій шлях аеророзвідника. 2021 року ми вийшли в зону виконання Операції об’єднаних сил, а широкомасштабне вторгнення зустріли у складі екіпажу розвідувальних БПЛА на позиціях під Щастям. Потім два місяці воювали в районі Сєвєродонецька, — каже «Лукас».
З часом військовому довелось літати як на великих БПЛА українського виробництва «Фурія», так і на маленьких «мавіках» й «аутелях». На Запорізькому напрямку він воював на посаді командира взводу безпілотних авіаційних комплексів підрозділу артилерійської розвідки.
Зазнавши поранення, за рішенням ВЛК мав змогу залишити службу у Збройних Силах, однак вирішив, що його знання і досвід можуть стати в нагоді новобранцям. У 199 навчальному центрі ДШВ, переконаний він, це вдається робити якнайкраще, адже тут для цього створено максимально сприятливі умови.
— Ми стараємося навчати всього, що знаємо самі, даємо більше, ніж цього вимагають згідно з паперами. Щойно є якийсь вільний час, то намагаємося проводити додаткові заняття. Всі викладаються на 100%, велику увагу приділяємо вогневій, тактичній, інженерній підготовці, вивчаємо тактичну медицину, — розповідає інструктор.
Значну увагу приділяють протидії ворожим БПЛА — бомберам та камікадзе, адже зараз дуже багато «пташок» противника регулярно кружляють над лінією бойового зіткнення. «Лукас» переконаний, що бійцям недостатньо теоретично пояснити, що слід робити під час зустрічі з російським дроном — солдати повинні автоматично, не задаючись виконувати відпрацьований алгоритм:
— Все повинно бути відпрацьовано до рефлексів. Боєць не повинен стояти і згадувати, що йому слід робити, що там йому казав інструктор. Він має спочатку зробити, вижити і лишитися цілим, а вже потім у спокійній обстановці подумати та зрозуміти, що і чому він вчинив саме так, що саме врятувало йому життя.
«Треба берегти наших хлопців»
— У мене є старший син, йому 17 років. Тому новобранці, які до нас приходять, вони для мене як діти. Хочеться дати їм все необхідне, щоб вони змогли зберегти своє життя під час бою, знали й уміли якомога більше — не лише те, що записано в програмі, але й все, що знаємо ми самі, — наголошує «Лукас».
Інструктор переконаний, що у ставленні до новобранців важливим є не вік, а сприйняття їх не лише як солдатів, але і як людей, які мають не лише захистити Україну, але й повернутися з війни живими.
— Це один із найважливіших, на мою думку, елементів навчання — треба берегти наших хлопців. Для цього слід максимально якісно їх готувати. Нам це вдається, тому що весь наш інструкторський викладацький склад має бойовий досвід, — запевняє він.
Декому з курсантів, старших за 40 років, розповідає «Лукас», буває важко витягнути суто фізичну частину підготовки. Тоді доводиться щось полегшувати, трохи спрощувати завдання. Однак, упевнений він, важливішими за фізичну витривалість є психологічне налаштування та мотивація бійців.
— Все залежить від бажання, від уважності. Якщо боєць приходить і готується з правильним настроєм, вік не стане для нього перешкодою. Якщо ж настрою немає, то і молодому ніщо не допоможе, яким би фізично здоровим він не був, — каже він.
З огляду на це одним із завдань інструкторів є психологічна підготовка новобранців, гарт їхньої волі. Щоб підготувати справжнього бійця, інструктор має бути не лише глибоким професіоналом своєї справи, але й психологом та учителем.
Матеріальне забезпечення покращилось — для служби є все необхідне
Говорячи про зміни у Збройних Силах, «Лукас» відзначає суттєве покращення матеріального забезпечення, харчування, медпрепаратів, наявність новітньої зброї західного виробництва. Порівнювати строкову службу чверть століття тому з підготовкою нині — це як «радянщину» порівнювати із «Зоряними війнами».
— Є багато змін на краще. Достатньо подивитись на забезпечення військовослужбовців. Коли я служив у 2000 році, то такого забезпечення і близько не було. Зараз же у новобранця є все необхідне й усе воно якщо не найдорожчих брендів, то все одно дуже якісне, добротне, — каже інструктор, вказуючи на стрій курсантів, що саме проходять повз нас.
Хто може стати бойовим медиком: інструкторка з такмеду «Ластівка» розповіла, скільки часу потрібно на підготовку з нуля
Такі ж позитивні зрушення бачить він і в плані підготовки курсантів. Зараз, каже «Лукас», питання нестачі патронів чи інших розхідних матеріалів під час навчань відсутнє — бійці мають все необхідне, щоб здобути якісну підготовку.
