Нині це близько 12% усієї лінії бойового зіткнення та найбільша ділянка серед корпусів ЗСУ. За цей час усі бригади корпусу…
Багатоцільовий винищувач F-16 Fighting Falcon є одним з ефективних засобів протиповітряної оборони, спроможних збивати БПЛА та крилаті ракети ворога. Однак на практиці, вже під час випробувань, з’ясували, що є відносно проста та складніша частини завдання.
Про обмеження та складнощі, які вдалося і доводиться долати військовим, а також про один з епізодів випробувань, під час яких завданням F-16 було знищити БПЛА, що імітував крилату ракету, розповідає АрміяInform.
Винищувач F-16C запускає ракету APKWS по малорозмірній маневреній повітряній цілі, яка летить на малій висоті (19 грудня 2019 року) / джерело: U.S. Air Force
Крилаті ракети стоять на озброєнні вже з 1970-х років, однак довший час єдиною країною, яка використовувала їх на полі бою, лишались Сполучені Штати Америки. Це створювало хибне враження абсолютного домінування США та інших країн НАТО в цій сфері озброєнь.
Ситуація змінилась 2017 року, коли російська федерація завдала ударів крилатими ракетами по цілях у Сирії. Невдовзі, 2019 року, дронами-камікадзе та крилатими ракетами по Саудівській Аравії вдарив Іран.
Це змусило військових країн НАТО занепокоїтися через можливість застосування такої зброї також і проти країн Заходу й активніше перейнятися розробкою та випробуванням засобів ППО, спроможних протидіяти ворожим крилатим ракетам та БПЛА.
F-16 як засіб ППО: наскільки ефективними були «Бойові Соколи» під час нещодавнього обстрілу України
Серед іншого увагу приділили також можливості збиття малорозмірних повітряних цілей за допомогою винищувачів, в тому числі F-16 Fighting Falcon. Важливою перевагою застосування літаків як засобів ППО є висока мобільність, тож їх розглядали як важливе доповнення до інших засобів протиповітряної оборони.
Очевидним рішенням для виконання завдання є використання винищувачами керованих ракет класу «повітря — повітря». Однак очікуваною проблемою стало співвідношення вартості ракети, застосованої для збиття ворожого боєприпасу, із ціною самої крилатої ракети чи безпілотного літального апарату противника.
Наприклад, всепогодна керована ракета класу «повітря — повітря» середньої дальності AIM-120 AMRAAM (Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile) коштує понад один мільйон доларів. Натомість дрон-каміказе, який потрібно збити, може коштувати всього кілька десятків тисяч доларів.
З огляду на це однією з головних проблем, з якою довелося давати раду зброярам, стало створення ефективного й водночас дешевого засобу ураження. Вирішити її вдалося завдяки використанню проти повітряних цілей модернізованої ракети Hydra-70 — 70-мм некерованої авіаційної ракети, прийнятої на озброєння далекого 1948 року.
На початку 2010-х років компанія BAE Systems створила на основі некерованої «Гідри» керовану ракету APKWS (Advanced Precision Kill Weapon System) — високоточний авіабоєприпас з системою лазерного наведення на ціль. Модернізацію здійснили шляхом встановлення між боєголовкою та двигуном ракети модуля WGU-59/B з лазерними датчиками та поворотними лопатями, які дозволяють здійснювати точне наведення на ціль.
Створення на основі Hydra-70 високоточної ракети APKWS дозволило армії США закрити потребу у недорогому компактному боєприпасі, який би зайняв проміжну позицію між некерованими авіаційними ракетами та високоточними ракетами більшого калібру, які нераціонально використовувати проти дрібних дешевих цілей.
Морські піхотинці США здійснюють модернізацію Hydra-70, створюючи на її основі APKWS II, і встановлюють ракети на пускову установку ударного гелікоптера Bell AH-1Z Viper
2012 року APKWS взяли на озброєння ВМС США, здійснивши оновлення наявних ракет Hydra-70. З 2014 року почалося серійне виробництво Advanced Precision Kill Weapon System, і вони надійшли до інших структур збройних сил Сполучених Штатів Америки.
Першочергово APKWS увійшли до озброєння палубних вертольотів MH-60R Seahawk та MH-60S Knighthawk. Згодом їх встановили також на штурмові літаки вертикального зльоту та приземлення AV-8B Harrier II ВПС США.
2016 року ВПС США придбали ракети APKWS для використання в поточних операціях у Афганістані та Іраку, де їх застосовували в бойових діях з літаків A-10 Thunderbolt II та F-16 Fighting Falcon.
Це стало першим прикладом використання APKWS у бойових діях з повітряних платформ із нерухомим крилом, оскільки перед тим їх застосовували виключно з ударних гелікоптерів Apache.
Противники американської армії в Іраку й Афганістані не мали бойової пілотованої авіації, безпілотних авіаційних комплексів та крилатих ракет. Тож, домінуючи у повітряному просторі, ВПС США використовували ракети APKWS тільки для ударів по наземних цілях.
Використання росією та Іраном крилатих ракет і дронів-камікадзе спонукало американських військових розглянути можливість застосування APKWS також для збиття цих малорозмірних маневрених повітряних цілей, які летять на малій висоті.
F-16, Том Круз і «Топ Ґан»: як «Меверік» допоміг Україні і чи зможе допомогти ще
Аргументів на користь такого рішення виявилось кілька — APKWS не лише ефективні, але також дешеві, компактні, універсальні та прості в застосуванні.
Вони не потребують захоплення цілі перед пуском — скерування боєприпасу здійснюється завдяки лазерній системі наведення, яка активується під час запуску. Завдяки ж новому безконтактному підривнику непотрібне пряме влучення по цілі — вона знищувалася вибуховою хвилею та осколками.
Вартість однієї ракети становить близько 25 тисяч доларів — це не лише значно дешевше за вартість крилатої ракети, але й цілком співмірно з вартістю більшості БПЛА далекої дії. Наприклад, це приблизно вдвічі дешевше за мінімальну ціну іранського дрона-камікадзе «Шахед».
Універсальність APKWS полягає в можливості використання її як ракети «повітря — поверхня», «повітря — повітря», «поверхня — повітря» і навіть «поверхня — поверхня» завдяки встановленню пускових установок на повітряні, наземні та надводні платформи різного типу.
Пускова установка ракет Hydra-70 для повітряних платформ містить 19 боєприпасів та важить 225 кг. З огляду на це більшість вертольотів та літаків можуть нести 2‒4 такі пускові установки. Зокрема, F-16 може одночасно нести 4 ракетні блоки LAU-61/LAU-68, кожен з яких містить 19 ракет Hydra або 7 ракет APKWS відповідно.
Наземні ж платформи на кшталт ракетного комплексу VAMPIRE від L3Harris взагалі практично не обмежені щодо кількості ракет, оскільки вона залежить лише від розмірів кузова транспортного засобу, куди їх завантажать. Обмеженням стають хіба що наявність доріг, змога безперешкодного пересування ними та максимально можлива в реальних умовах швидкість автомобіля.
F-16 «штурмували» так швидко, що повільна електроніка не впоралась: відео з випробувань все пояснює
Подолати ці обмеження наземного транспорту дозволяє встановлення пускових установок ракет APKWS на швидкісні повітряні платформи на кшталт багатоцільових винищувачів F-16 Fighting Falcon.
Про успішне збиття запущеною з F-16 ракетою APKWS малорозмірного літального апарату на низькій висоті під час випробувань 19 грудня 2019 року повідомляє Air & Space Forces Magazine.
Тоді пілот-випробувач 85-ї льотно-випробувальної ескадрильї ВПС США майор Джеффрі Ентайн під час навчань на авіабазі Еглін, штат Флорида, збив над Мексиканською затокою невеликий безпілотник, який імітував крилату ракету. APKWS наводилася на ціль бортовою платформою націлювання літака.
Навчання довели, що F-16 може відносно легко збивати малорозмірні повітряні цілі на кшталт ворожих БПЛА чи крилатих ракет, які летять на малій висоті, недорогою зброєю — керованими авіаційними ракетами APKWS, створеними на базі модернізованих некерованих авіаракет Hydra-70.
Як повідомили тоді у ВПС США, застосування APKWS для захисту від крилатих ракет та БПЛА є перспективним кроком, оскільки дешевий високоточний боєприпас дозволяє досягати такого само успішного результату, що і набагато дорожча ракета AIM-120 AMRAAM.
Є, утім, і складна частина завдання — вона полягає у виявленні ворожої малорозмірної повітряної цілі, яка летить по складній траєкторії. Впоратися з ним можна завдяки комплексній спільнодії всіх сил та засобів протиповітряної оборони.
До речі, якщо вас цікавить й інший спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
