Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
Лише практичне застосування техніки та озброєння в умовах реальних бойових дій засвідчує переваги та вади того чи іншого зразка ОВТ. Так було і залишається в історії з бронеавтомобілем «Козак». Протягом рашистського широкомасштабного вторгнення конструктори цієї ББМ вдосконалювали її, реагуючи на запити й поради військовослужбовців Сил оборони.
Про історію створення цього транспортного засобу кореспонденту АрміяInform розповів відомий дослідник військової техніки та озброєння, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук.
Сьогодні — продовження розмови, а з першою частиною інтерв’ю можна ознайомитися за посиланням.
— Андрію Івановичу, на початку нашої розмови ви зазначили, що вже прем’єрний зразок цього броньовика зацікавив потенційних іноземних покупців. Наскільки я знаю, у підприємства-виробника даного зразка спецтехніки були й подальші плани виходу на міжнародний ринок. У чому вони полягали?
— Крім базового варіанту, фірма «Практика» створила модифікацію «Козак-2М2», яка пропонувалась на експорт. Зокрема, з опціональною заміною двигуна Iveco на Deutz, або Caterpillar, а також механічної коробки передач — на автоматичну.
Цей варіант міг комплектуватись тридверним або п’ятидверним кузовом. Планувалось налагодити ліцензійне виробництво «Козак-2М2» в Індонезії. У грудні 2021 року був продемонстрований перший індонезійський прототип, однак інформація про подальший розвиток цього проєкту наразі відсутня.
— А далі з’явилося вже третє і подальші покоління «Козаків». Що ви можете про них розповісти?
— ББМ «Козак-3» — це заброньований «Практикою» автомобіль підвищеної прохідності Land Rover Defender. Роботи виконувались на замовлення Державної прикордонної служби України, а партія виготовлених машин, ймовірно, не перевищує кільканадцяти екземплярів.
Про «Козак-4» відомо вкрай мало — він описується як транспортна машина місткістю 15 осіб, яка проходила випробування в Національній гвардії.
Альтернативою агрегатам Iveco стало використання шасі американського автомобіля Ford F-550.
Прототип «Козак-5», побудований на цій базі, був представлений на виставці «Зброя та безпека — 2016». На відміну від «Козак-2», ця машина позиціонувалась не як армійський бронеавтомобіль, а поліцейський, зокрема для підрозділів спеціального призначення КОРД МВС.
Шасі Ford F-550 спеціально модифіковано під побудову бронеавтомобіля компанією — офіційним конвертером (посилена передня вісь, гальма та елементи підвіски замінені на міцніші, встановлені великі колеса 335/80 R20, замінені пари зубчастих передач у мостах. — Ред.).
Восьмициліндровий турбодизель Power Stroke з робочим об’ємом 6,7 л розвиває потужність 390 к.с. Коробка передач — автоматична, шестиступінчата Ford TorqShift.
«Козак-5» легший від «Козака-2» — він важить 10 тонн. У базовому варіанті бронеавтомобіль вміщає вісім осіб. Конструкція кузова загалом аналогічна «Козаку-2», але у задній стінці замість двостулкових дверей встановлені одностулкові.
— Але в «п’ятого» «Козака», образно кажучи, зі службою в ЗСУ якось не склалося. У чому, на вашу думку, причина?
— У базовому варіанті «Козак-5» озброєння немає, але може комплектуватись кулеметом на турелі. А в жовтні 2017 року на черговій виставці «Зброя та безпека» демонструвався варіант з баштою БПУ-1 від БРДМ-2, в якій встановлювались кулемети КПВТ (калібру 14,5 мм) і ПКТ (7,62 мм).
На відміну від бронеавтомобілів «Козак-2» і «Козак-2М», «Козак-5» не викликав особливого інтересу в українських військових. Ймовірно, лише одна машина була передана Національній гвардії — навесні 2017 року. Її отримав загін спеціального призначення «Вега».
Збройні Сили України до початку російського широкомасштабного вторгнення не придбали жодного бронеавтомобіля цього типу. Натомість фірмі «Практика» вдалось отримати замовлення від Саудівської Аравії на 60 бронеавтомобілів.
Перша партія була готова до відправки замовнику у квітні 2021 року. Однак вочевидь не всі бронеавтомобілі «Козак-5» до лютого 2022 року встигли передати Саудівській Аравії — навесні та влітку з’явились фото таких машин на фронті. Від бронеавтомобіля, переданого Національній гвардії, вони відрізняються деякими деталями, зокрема, конструкцією фар.
— Однак один з варіантів ББМ «Козак-5» виявився цінним набуттям для українських саперів, яким роботи, на превеликий жаль, постійно тільки додається…
— Спеціальний варіант «Козак-5МПЛ» призначається для груп розмінування Державної служби з надзвичайних ситуацій. Він служить для транспортування мін, що не розірвались, та саморобних вибухових пристроїв. Відмінність полягає в довшій колісній базі та спеціальній конструкції корпусу, розрахованій на вибух мін/саморобних вибухових пристроїв, що перевозяться.
Крім того, автомобіль обладнано відсіком для спеціального інструменту піротехнічної команди. У червні 2018 року ДСНС отримала вісім бронеавтомобілів «Козак-5МПЛ».
— Була спроба у виробника створити й спецмашину «Козак-6»…
— Влітку 2021 року виготовили та випробували «Козак-6» — машину з чотиридверним кузовом без даху. Вона призначалась для участі у військових парадах і навіть брала участь у репетиції урочистих заходів у серпні 2021 року.
Міністерство оборони України планувало закупити три «броньовані кабріолети», але від цієї ідеї швидко відмовились, тож прототип «Козак-6» повернули виробнику.
— Однак від ідеї забезпечення українського війська своїми бронеавтомобілями виробники «Козаків» не відмовилися. Яким вийшов «сьомий» «Козак»?
— Так, останнім наразі представником лінійки даних ББМ є бронеавтомобіль «Козак-7». На відміну від «поліцейського» «Козака-5» він позиціонується як суто військова машина.
Базове шасі Ford F-550 суттєво посилене — встановлені ступиці коліс від американського армійського автомобіля JLTV, посилені мости та нові ресори. Кузов став тридверним. Маса збільшилась до майже 12 тонн.
Як порівняти з «Козак-2М1», бронеавтомобіль відрізняється кращими ергономічними показниками, поліпшеними динамічними характеристиками, а також нижчою вартістю і простішою технологією виробництва.
З іншого боку, він має рамну конструкцію, яка вважалась основним недоліком «Козака-2» і стала причиною появи машини «Козак-2М1» з несучим корпусом.
— У цього зразка бронеавтомобіля є своя «експортна» історія створення.
— Бронеавтомобіль «Козак-7» створювали для неназваного іноземного замовника за індивідуальним технічним завданням. 25 січня 2022 року цю машину продемонстрували командуванню Збройних Сил України.
За умов російського широкомасштабного вторгнення про експорт не могло бути й мови. Однак якусь кількість бронеавтомобілів «Козак-7» усе ж виготовили. Із січня 2023 року фіксується їх поява на фронті, а у травні 2023-го з’явилась інформація про використання таких бронеавтомобілів Десантно-штурмовими військами.
Зважаючи на все вищесказане, можна зробити висновок, що фірма «Практика» створила досить розгалужену лінійку бронеавтомобілів з колісною формулою 4×4, які базуються на використанні імпортних цивільних агрегатів.
Ці машини, насамперед «Козак-2» і «Козак-2М1», широко використовують Сили оборони України для забезпечення мобільності легких піхотних підрозділів (передовсім Десантно-штурмових військ, морської піхоти та Національної гвардії. — Ред.), а також для підтримки дій Сил спеціальних операцій.
— Пане професоре, цим висновком ви фактично підбили підсумок створення і розвитку «козацької» лінійки ББМ у період до широкомасштабного вторгнення агресорів. Але виробники машин «Козак» продовжили їхнє вдосконалення і після початку великої війни.
— У серпні 2023 року з’явилось відео «Козака-2М1» з новим варіантом озброєння — дистанційно керованим модулем з 14,5-мм кулеметом КПВТ. Модуль цей у червні вже був помічений на іншому носієві — МТ-ЛБу, конвертованому в ерзац-БМП (зустрічається позначення БМП-1ЛБ. — Ред.).
Походження дистанційно керованої установки невідоме, однак з її зображення можна зробити деякі висновки. Кілька об’єктивів оптичної станції дозволяють припустити наявність нічного каналу (інфрачервоного або тепловізійного. — Ред.). Модуль також оснащений захисним щитком у передній проєкції, що натякає на відсутність відповідного протикульового захисту самої установки. Навідник управляє модулем за допомогою джойстика.
Рівень виконання бойового модуля дозволяє припустити, що він був вироблений в Україні одним з оборонних підприємств вже під час широкомасштабного вторгнення. Його озброєння є достатньо потужним для знищення легкоброньованої техніки — радянських зразків БМП чи бронетранспортерів. Однак, на мою думку, для ефективного ураження живої сили бажано було б доповнити КПВТ кулеметом калібру 7,62 мм.
Наразі особисто мені незрозуміло, чи цей бронеавтомобіль нового виробництва, чи, можливо, відремонтований після пошкоджень. Однак допрацювання не обмежились лише новим модулем озброєння — машина отримала також цифрову телекамеру для водія.
Виробництво «Козаків» триває. Так, наприкінці квітня за участі Міністра оборони України Рустема Умєрова відбулась передача 225-му окремому штурмовому батальйону одразу 40 машин цього типу (15 «Козак-2М1» і 25 «Козак-5»).
Як на мене, дуже показова подія на тлі зриву німецькою фірмою постачання 400 замовлених бронеавтомобілів аналогічного класу. Українські виробники навіть за умов війни примудряються нарощувати виробництво. Цей факт не може не бісити наших ворогів, адже фото із цієї події вже виклали на запорєбрікових сайтах.
— За роки служби «Козаки» стали затребуваними в різних підрозділах Сил оборони.
— Дійсно, родина «Козаків» продовжує збільшуватись. Міністерство оборони України у липні повідомило про кодифікацію медико-евакуаційного бронеавтомобіля «Козак-5МЕД». Як і стандартний «Козак-5», він має рамну конструкцію і використовує шасі пікапа Ford F-550. Машина комплектується дизелем потужністю 330 к.с. і автоматичною коробкою передач.
«Козак-5МЕД» вміщає чотирьох поранених на ношах або шістьох сидячих, а також водія і персонал групи медичної евакуації.
— Продовжує розвиватися і категорія цих машин для безпосереднього бойового застосування. Які новації вам відомі в цьому напрямі?
— Зазначу, що українські бронеавтомобілі «Козак-5» отримали бойовий модуль компанії Escribano Mechanical & Engineering під 12,7-мм кулемет. Модуль має денну та інфрачервону камери з можливістю автофокуса, а також лазерний віддалемір.
Бойовий модуль може автоматично супроводжувати ціль з урахуванням поправок і вести вогонь у декількох режимах.
— Захист бронетехніки від бойових безпілотників сьогодні ставить відповідні завдання перед виробниками та експлуатантами ББМ. Що зроблено для того, щоб убезпечити екіпажі саме обговорюваних нами бронемашин?
— Нещодавно на сторінці одного з вітчизняних виробників було опублікувано повідомлення про нову розробку — комплект захисних протидронових екранів для бронеавтомобілів «Козак».
Як видно з фото, конструкція екранів достатньо продумана і захищає машину з усіх ракурсів. Повідомляється, що розроблені різні варіанти комплекту адаптовані під конкретні модифікації «Козаків». Перші 18 комплектів будуть передані 46 окремій десантно-штурмовій бригаді.
