У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Питання протидії ворожим БПЛА нині вийшло чи не на перший план у сьогоднішній російсько-українській війні.
І зараз важливо розуміти, що є в арсеналі ворога, аби ефективно впроваджувати нові розробки для активної протидії дронам противника.
Детальніше про це розповів знаний експерт, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко:
«Після подій 2014 року ми бачили, що безпілотні літальні апарати мають перспективу. І більше того, до 2014 року ми розробили під моїм керівництвом концепцію боротьби з безпілотними повітряними апаратами противника, які затвердив тодішній Міністр оборони України Єжель.
Але у зв’язку з тим, що його позиція, я так розумію, під впливом росіян все-таки змінилася, то далі концепції ця справа не пішла. Тобто цей міністр тільки на словах обіцяв далі просувати такий напрямок.
Але потім все ж таки від Центрального науково-дослідного інституту озброєнь та військової техніки ЗС України по цьому напрямку працювала наша група. Це було у 2015-16 роках на фронті, вже під час антитерористичній операції. Група налічувала дві частини. Перша – займалась реалізацією наших розробок дронів, які у нас були: «Лелека», «Фурія» і ряд інших.
Друга частина групи, яку я очолював, розв’язувала питання, як саме боротися з безпілотними апаратами ворога. І на той час ми зосереджувались на засобах радіоелектронної боротьби.
У росіян все це теж розвивалося, вони напрацьовували свої розробки. На жаль, на кінець 2022 року ситуація змінилася: підприємства воєнно-промислового комплексу росії перегнали нас у цьому напрямі.
З нашого боку весь цей час тривав розвиток засобів радіоелектронної боротьби, які мали подавляти російські дрони.
У цьому році ворог модернізував свої дрони за низкою напрямів. Перше, що він зробив, це застосував штучний інтелект. Про що тут мова: коли FPV-дрон противника наводиться на об’єкт, який прикривають наші засоби радіоелектронної боротьби, то на цьому етапі дрон втрачає управління і не влучає у ціль. І для того, щоб подолати це, росіяни стали застосовувати елементи штучного інтелекту. Тобто вони управляють дроном до відповідної відстані, а потім управління переходить до штучного інтелекту, і вже засоби РЕБ на це не впливають. Тож далі дрон «захоплює» ціль і потім автоматично наводиться на неї.
Також росіяни модернізувались і встановлюють оптико-волоконний кабель на дрони. Оптико-волокно тягнеться за безпілотником, і управління ним проходить через кабель. Відповідно, не впливають на ворожий дрон наші засоби радіоелектронної боротьби. І в такий спосіб вражається ціль.
І нині, з нашого боку, йдуть розробки, які боротимуться з такими засобами: крім вогневого ураження, пропонуються й інші варіанти.
Маємо також сказати, що у зв’язку із тим, що ми вплинули на ворожі літаки А-50 далекої радіолокаційної розвідки, тепер росіяни перейшли до використання ударно-розвідувальних комплексів тактичного рівня. Тобто використовують розвідувальний дрон, який може працювати на дальності понад 100 кілометрів. Він розвідує і скидує дані для батареї «Іскандерів», яка й відпрацьовує по цілі.
…Наші Сили оборони, своєю чергою, протягом 2023-2024 років активно масштабують виробництво дронів. Можливо, у нас не так багато коштів на це, але є талановиті розробники. І до речі, приватний сектор теж зараз активно й ефективно допомагає армії в цій сфері.
Ну і, завжди є питання часу. Все поки що ми не встигаємо, але головне, що у нас є новітні напрацювання».
Протягом минулої доби між Силами оборони та російськими окупаційними військами відбулося 242 бойові зіткнення.
Вночі 18 травня ворог знову масовано атакував Одесу ударними безпілотниками. Наразі відомо про двох постраждалих.
Вночі 18 травня російські війська завдали ракетного удару по місту Дніпро, сталося влучання по житловому кварталу.
За минулу добу російська армія втратила 1220 одиниць особового складу, дві системи протиповітряної оборони та гелікоптер.
Більшість тих, хто сьогодні тримає фронт, ще нещодавно були цивільними людьми, які в один момент стали резервом країни та долучилися до Українського війська.
Для ураження цілей у Московській області використовувались українські розробки — RS-1 «Барс», FP-1 «Firepoint», БАРС-СМ «Gladiator» тощо.
Спеціаліст холодильного обладнання, апаратник
від 20000 до 20000 грн
Васищеве
Військова частина 3075 НГУ
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…