Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Військові загарбницько-окупаційної армії російської федерації розстріляли місцевих цивільних мешканців у Селидовому.
Про тактику російських окупантів на Сході, безжальність російських загарбників до місцевих цивільних мешканців та до власних солдатів та ситуацію в районі Селидового в ефірі марафону «Суспільне Новини» розповів командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «Шершні Довбуша» 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Вячеслав.
— Ми тривалий час тримали позиції на околицях Селидового, стояли так само і дружні наші підрозділи бригади. Тримали довгий час, але постійні штурми, постійна м’ясорубка, постійні наступи живої сили і техніки… Скільки не знищуються на цьому напрямку — цифри колосальні, — а штурми по факту не закінчуються, — сказав він.
Військовий описав безжальне ставлення командування ворога до власних солдатів.
— Для мене дуже мало розуміння, як так може відбуватися, коли армія може собі дозволити за тиждень на нашому невеличкому напрямку, коли вони штурмували одне село протяжністю одна вулиця у кілометр, покласти 600 людей живої сили. Там ціла дорога була встелена мертвими тілами російських солдат. Я думав, що вони мали б відступити, перегрупуватися. Але, видно, в них такі резерви, що вони постійно наступають і наступи не зменшується. Тому вони все одно мають якісь певні успіхи, — повідомив командир дронарів.
Захисник пояснив, як це відбувається.
— Хтось десь закріпиться «300-м», один-два, і вони зайдуть. І от така ситуація сталася із Селидовим. Тримали передові позиції, десь вони проломили, всі в ту щілину почали сунути, почали проходити, — сказав Вячеслав.
Воїн порівняв ставлення українців до своїх побратимів та окупантів до їхніх поплічників.
— У нас такого навіть немає, розумієте, якщо в нас рухається і хтось там не дай Бог поранений чи ще щось, то проводиться в евакуація, у нас припиняються такі дії, а вони не зважають, — сказав військовий.
росіяни продовжують наступати, не зважаючи на власних бійців — ні на загиблих, ні навіть на поранених.
— Якщо падає «побратим», вони продовжують рух все одно далі, не зважаючи, чи 000він «300-ий», чи «200-ий», чи можуть йому допомогти, надати допомогу — на це ніхто не зважає, — пояснив Вячеслав.
Він описав одну ситуацію, яку зафіксували українські дронарі.
— Навіть ще гірше було: один раз нами з дрона була вражена ворожа піхота. Дві одиниці пересувалися, ми одного «затрьохсотили». Він упав, взяв свою зброю. А той другий продовжував рухатися, він допомогу ніяку не надавав «побратиму» своєму, він продовжив рухатися. Тод і цей поранений взяв автомат і почав стріляти у свого товариша, який від нього втік. Тобто така у їх взаємодія, — розповів командир «Шершнів Довбуша».
Раніше пригадав він і про таку поведінку окупантів:
— Противник під час наступу не розбирається. Трапляється навіть, що [стріляють] і по своїх, не тільки по цивільних, а вони ще й по своїх відкривають вогонь, коли технікою висаджують піхоту. Припустімо, уже неодноразово спостерігаємо ситуацію, що навіть при звороті БТР намагається швидко поїхати, щоб ми його не уразили дронами чи артилерією. І він навіть [власну] піхоту просто душить своєю ж технікою і повертається назад. Не завжди він успішно повертається — дуже рідко, — повідомив український військовий.
З огляду на це його не дивує, що окупанти розстрілюють також і цивільних — не цінуючи власне життя, вони тим більше не цінують чуже.
Раніше АрміяInform повідомляла, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини відреагував на інформацію, яка шириться у соціальних мережах, про ймовірний розстріл двох жінок окупантами у місті Селидове, за фактами вбивства окупантами цивільних жителів Селидового розпочато розслідування.
Тим часом українські бійці у Селидовому врятували з-під російського обстрілу двох цивільних.
