«Вже сама постава генерала Грекова вказувала, що маємо перед собою вояка з крови й кости, з його бистрого зору й високого чола промовляла ініціятива, бистрий…
Намалювати в фотошопі табличку на хресті, щоб розігнати фейк про кількість загиблих українських військових – російські пропагандисти не мають нічого святого.
«И сколько таких по всей стране» — коментують пропагандисти зображення нібито поховання невідомого українського солдата, який загинув у ході бойових дій із номером 214 350. У проросійських джерелах також звертають увагу на саморобний дерев’яний хрест і відсутність квітів на похованні — це буцімто свідчить про неповагу до звичайних воїнів, які віддають свої життя в бою.
Однак ця фотографія є фейком. По-перше, будь-якому носію української мови одразу помітно, що слова на табличці не узгоджуються між собою — «Тут спочивають непізнані останки захисника України». По-друге, у справжніх похованнях невідомих бійців заведено використовувати словосполучення «тимчасово невстановлений», аби підкреслити, що ідентифікація військового та пошуки його близьких тривають.
На жаль, інколи дійсно не вдається одразу ідентифікувати загиблого бійця. У таких випадках тіло певний час зберігається в морзі, з нього збирають матеріал ДНК — аби продовжувати ідентифікацію бійця та розшук його рідних, а потім ховають з військовими почестями. Коли загиблого вдається ідентифікувати, його близькі мають право перепоховати тіло. Окрім того, про те, аби полеглі українські воїни були гідно поховані, дбає гуманітарна місія «Чорний тюльпан». Пошукова група повертає додому тіла солдат, які не вдається одразу забрати з поля бою через інтенсивні бойові дії або мінування. Отже, пропагандистський наратив про недбалі захоронення українських воїнів не відповідає дійсності.
За допомогою фоторедакторів та штучного інтелекту нині можна намалювати багато чого, тому не варто сприймати на віру всі так звані «фотодокази» будь-якої «зради». Пам’ятайте, що ворог щодня працює, щоб розхитати внутрішню ситуацію в Україні.
