Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Найголовніше завдання наземних дронів — полегшити роботу бійців та вберегти їх від загроз. Однак використовувати наземні роботизовані платформи складніше, ніж БПЛА.
Про те, які функції спроможні виконувати роботизовані платформи та як подолати складнощі в їхній експлуатації, в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» розповів командир взводу наземних роботизованих систем Сергій Крайняк.
— Насамперед, це логістичні місії, місії з евакуації, а також велика ніша бойових дронів, які заточені на вогневе ураження противника. Це і камікадзе, і бойові платформи, озброєні турелями, кулемети, гранатометами, які заточені на безпосереднє ураження ворога, — сказав він.
Разом з тим застосовувати наземні дрони складніше, ніж повітряні.
— Основна складність застосування наземних систем полягає в тому, що вони застосовуються в абсолютно різних умовах. Умови їх застосування набагато важчі, ніж для повітряних дронів, у яких сфера застосування одна — це повітряний простір. Він буде однаковий як в Харківській області, так само й у Херсонській. Тобто, нам потрібен лише радіогоризонт, хороший зв’язок і ми можемо працювати на доступних відстанях, — розповів військовий.
Натомість з наземними платформами все складніше, бо дрон мусить пересуватися по різних поверхнях зі складним рельєфом. З огляду на це йому необхідна висока прохідність.
— Він повинен мати можливість долати перешкоди, які є на фронті, бо дороги на фронті надзвичайно важкі, перетята місцевість, все побито снарядами, лежать уламки будинків, дерев і тому подібне. Тому він повинен мати можливість це все долати, — наголосив командир наземних дронарів.
«Витримав 16 скидів, доставляв БК і вивозив поранених. Ворог два тижні нічого не розумів»: історія екіпажу наземного дрона «Вепр»
Також є проблеми зі зв’язком оператора з наземним дроном.
— Складність, насамперед, зі зв’язком. Оскільки він пересувається по землі, дуже багато мертвих зон для зв’язку і дуже важко саме організувати зв’язок таким чином, щоб він міг пересуватися без втрати керування певним маршрутом, — пояснив офіцер.
Він наголосив, що сфера застосування наземних дронів доволі молода, однак надзвичайно перспективна.
— На мою думку, платформи мають розвинутися до тих можливостей, щоб ми могли сидіти за десятки і сотні кілометрів у захищеному місці та керувати платформами під час реального бою, евакуації і доставляти потрібні елементи на передню лінію та мінімізувати в цьому участь бійців, щоб максимально їх захистити від вогневого ураження противника, — пояснив Сергій Крайняк.
Військовий упевнений у перспективності подальшої роботи з удосконалення наземних дронів, зокрема в план застосування штучного інтелекту.
— Наразі ми маємо пройти цей еволюційний шлях, щоб у нас з’явилися платформи, які можуть витримувати важкі умови експлуатації, мати високу прохідність і достатній зв’язок, щоб працювати безперебійно у важких умовах. Наразі ми маємо пройти еволюційним шляхом, щоб технічно дійти до тих параметрів, щоб платформа могла виконувати бойові завдання. Думаю, що далі можна буде інтегрувати багато всього цікавого, в тому числі штучний інтелект, програмувати платформи на самостійний рух і тому подібне. Наразі ми ще на початковому етапі розвитку, наземні платформи поки відстають від повітряних, на крок попереду, — сказав він.
Раніше АрміяInform пояснювала, що стає на заваді вибагливим наземним дронам.
