Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
В одному з недавніх інформаційних випусків з лінії фронту від наших колег з телеканалу Армія TV, військові журналісти розповіли про те, що бійці одного з підрозділів 61 ОМБр відбили як трофей російський бронеавтомобіль «Буран» ASV.
За словами українських військових, «затрофеєна» російська машина була відносно новою і, як висловився один з вояків ЗСУ, «у середині броньовика відчувався доволі знайомий запах, немов у „Жигулях“».
Зважаючи на те, що ця ББМ достатньо рідкісна, репортер АрміяInform розпитав про неї відомого дослідника озброєння, доктора історичних наук, професора кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука.
— Відразу зазначу, що «Буран» формально не є військовим бронеавтомобілем. Він створювався як приватна ініціатива і постачався найрізноманітнішим споживачам — від енергетиків бєлгородської області до московського метрополітену (навіщо метрополітену власний броньовик, не питайте, сам не розумію).
— То хто ж виступив творцем цієї машини?
— Почну з того, що «Буран» створила компанія RIDA з нижнього новгорода. Раніше ця фірма була відома як «ніжегородскоє авіационноє общество», але з авіацією в неї відносини не склались, тож компанія переключилась на більш приземлені справи.
— Чи вдалося вам з’ясувати особливості створення і функціонування цього броньовика?
— Конструкція «Бурана» базується на двох основних принципах — використання готового шасі і модульність. За основу взяли вантажівку ГАЗ-3308 «Садко», що позиціонувалась як замінник ГАЗ-66, але так і не набула особливого поширення.
Броньовик обладнаний дизельним двигуном серії ЯМЗ-534, один з представників якої (потужністю 136 к.с.) встановлюється і на вантажівці. А ось на «Бурані» використали варіант ЯМЗ-53442 потужністю 210 к.с.
Коробка передач — на бажання замовника, механічна або автоматична. Бронювання заявлене по рівню 2 STANAG 4569 — тобто витримує влучання бронебійної кулі 7,62×39 мм з відстані 30 м.
— А в чому, власне, полягає ота обрана росіянами модульність «Бурана»?
— Основою є платформа «Буран» СС (Chassis Cab — «шасі й кабіна») з однорядною дводверною кабіною. На цю платформу можна встановити один з модулів, завдяки чому отримуються варіанти:
-
- Платформа «Буран» СС (Chassis Cab — «шасі й кабіна») з однорядною дводверною кабіною. Фото: RIDA
-
- ASV — броньований пікап з чотиридверною кабіною. Фото: RIDA
-
- АРС10 — десятимісний бронетранспортер з шестидверною кабіною. Фото: RIDA
— Створюється таке враження, що цією автівкою та її різновидами росіяни вчергове намагалися «догнати і перегнати Америку», адже в США модульність бойової броньованої техніки застосовується вже не одне десятиліття. До речі, а як давно ця ББМ виробляється в росії? І чи тільки в рф?
— Зазначу, що перші зразки «Буранів» з’явились у 2017 року.
З 2019-го машина випускається за ліцензією в Білорусії під назвою «Асілак» — з менш потужним (150 к.с.) двигуном ЯМЗ-53444, а з 2021 року — у Вірменії як «Лусан». В обох випадках обсяг виробництва, ймовірно, невеликий, і навряд чи перевищує пів сотні екземплярів.
— З першого погляду на цей автомобіль його можна сплутати з іншими бронемашинами загарбників, чи не так?
— За габаритами «Буран» приблизно відповідає «Тигру», але на відміну від нього, має не несучий корпус, а рамне шасі. На моє переконання, недоліки рамної конструкції для бронеавтомобіля — це збільшення маси машини та її висоти. До того ж «Тигр» переважає «Бурана» щодо прохідності та захищеності. Ну і, як «цивільна» машина, він не має навіть турелі під озброєння.
— То чим ця ББМ могла привабити вороже військо?
— У російських військових «Буран» зацікавленості не викликав. Натомість якась кількість таких броньовиків у варіанті АРС6 (а, можливо, взагалі одиничний екземпляр) була придбана для кадировського 141 спеціального моторизованого полку. В його складі «Буран» «засвітився» на початку квітня 2022 року в боях за Маріуполь, але після цього ніде не з’являвся.
У 2022-му машини у варіанті ASV були закуплені для енергетиків бєлгородської області. Ймовірно, саме одна з них і стала українським трофеєм — тим більше, що і камуфляж аналогічний.
До речі, якщо вам цікаві не тільки історії боїв, але й інший спеціалізований та аналітичний контент про військову справу – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
