Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Камуфляж на обличчі, бур’ян на шоломі, позиція в максимально низькому профілі та ще багато цікавих хитрощів та витівок, які дозволяють стати непомітними для ворога у полі, на лузі й у лісі.
Про те, яким прийомам маскування за стандартами НАТО вчать українських мобілізованих під час проходження базової загальновійськової підготовки у межах багатонаціональної навчальної місії Interflex на території Великої Британії розповів кореспондент АрміяInform.
Ліс вогкий і сторожкий. Нашорошений кріль, який забрів на узлісся майже впритул до мого укриття, таки відчув небезпеку й утікає.
Лісову тварину обманути непросто — на її боці гострі слух, зір, нюх і знання місцевості. Однак зараз наше завдання не полювання — ми маємо укритися в лісі від ворога.
На черговому занятті з БЗВП у межах Interflex ми опановуємо базові знання, здобуваємо вміння та відпрацьовуємо навички з вибору, облаштування та маскування укриття.
«Дощовий вихід» Interflex: нашорошені кролі й вода у траншеях. Кореспондент АрміяInform пройшов БЗВП у Британії
Поведінка тварин і птахів — одна з ознак, яка може видати нас ворогу. Верескливий гамір сполоханої пташиної зграї чи, навпаки, наїжачена неприродня тиша в лісі можуть свідчити про присутність людини.
Однак птахів у нашому лісі майже немає. Як, до речі, й комах — вряди-годи трапиться жук чи пощастить натрапити на мурашник. Комарі ж і мухи, такі набридливі в Україні, практично відсутні — ймовірно, через особливий острівний клімат чи пору року.
Втеча кроля виглядає цілком природньо — полохливий звір міг зреагувати на що завгодно. Тож можна сподіватися, що ворог, який чатує з напільного боку, не виявив нашої присутності через поведінку тварини.
Помітити нас з боку поля справді непросто, бо окрім звичної камуфляжної форми — у більшості з нас український піксель, але є й «британки» — ми вжили для маскування додаткових заходів.
Частина з цих прийомів — ексклюзив від інструкторів, тож повідомляти про них не варто — нехай це стане сюрпризом для ворога. Інші ж доволі очевидні й широко вживані, тому про них можна говорити відкрито.
Занять з маскування кілька, вони відбуваються у різний час й у різний спосіб. Методика викладання дозволяє поєднувати знання, уміння й навички з попередніх теоретичних пояснень та практичних відпрацювань і самостійно конструювати щось нове.
Мобілізований у Британії: «плащ-пальто» та «вогонь дракона» на «лісових навчаннях» Interflex
В цьому перевага методики навчання іноземних інструкторів. Те, чому нас вчать, є не абсолютною непорушною догмою, а радше деталями конструктора, кожну з яких ми повинні самостійно вмонтувати у свої дії під час виконання завдання.
Передбачити абсолютно все, що чекатиме тебе на полі бою, неможливо. Але цілком під силу напрацювати певні модулі й алгоритми дій, поєднання яких у різних комбінаціях дозволить максимально ефективно підлаштуватися та використати будь-які умови.
Вибираючи з отриманих знань те, що найбільше пасує саме тут і зараз, ми вкладаємо елементи здобутих знань в загальний пазл дій у межах конкретних умов, створюючи унікальну мозаїку бою.
Серед базових елементів підготовки до бойових дій у лісі — нанесення камуфляжної фарби на обличчя. Підготовку до імітації бойового виходу ми починаємо саме з ранкового макіяжу, забарвлюючи обличчя зелено-чорно-коричневими фарбами.
Маємо для цього спеціальну косметичку з масними барвниками, де переважає густо зелений. Саме він є основним тлом, на яке накладаємо коричневий та чорний кольори, створюючи враження гри світла й тіні серед дерев, кущів та бур’яну.
Надто насичено обмазувати фарбою обличчя не можна, бо матимемо протилежний бажаному ефект — яскраво трав’яного кольору лице з вугільними смугами та плямами контрастно виблискуватиме серед рослинності та буде помітним здалеку навіть у лісі.
«Сорокєт» у шанцях: на що ти насправді спроможний в армії у 40 років
Тому накладаємо фарбу ледь помітними шарами. «Командос у джунглях Індокитаю», — жартує хтось. Після на несення камуфляжу ми справді стаємо схожими на американських спецпризначенців десь в районі підступів до бази Ке-Сан.
Для обізнаної з історією війни США у В’єтнамі справді чимало паралелей — від бойового макіяжу до тактики лісового бою. Помітно, що військові країн НАТО глибоко вивчають досвід всіх попередніх військових конфліктів, напрацьовуючи на його основі відповідні тактичні прийоми.
Наступний крок — зміна за допомогою підручних засобів сферичної форми шолома. У лісі вона відразу привертає увагу, адже в природньому середовищі щось близьке за формою до ідеальної кулі практично ніколи не зустрічається.
Тож кріпимо до шолома маленькі гілочки та папороть, якою вкриті узлісся. Тепер, якщо обережно заповзти з глибини лісу у папоротневі зарості, ми будемо практично непомітними для тих, хто дивитиметься на ліс з боку відкритого поля.
Ще раз перевіряємо зброю та спорядження, окремо приділяючи увагу бойовому макіяжу та закріпленим на шоломі цурпалкам — вони повинні триматися достатньо міцно. Коли підготовку завершено, вирушаємо в бік узлісся вибирати спостережні позиції.
Приблизно восьма ранку. Від початку чергового тренувального дня минуло трохи більше трьох годин, тож маємо ще близько 15 годин для того, щоб опанувати ще і цей елемент військового мистецтва.
@armyinformcomua Мобілізований у Британії: «плащ-пальто» та «вогонь дракона» на «лісових навчаннях» Interflex #БудьСобою ♬ оригінальний аудіозапис – armyinform – armyinform
Інтенсив БЗВП у межах тренувальної місії Interflex у Великій Британії триває. З колишніх цивільних ми дедалі більше перетворюємось на справжніх військових.
