Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
За відповіддю на питання «Які першочергові зміни плануються до Закону про мобілізацію?» АрміяInform звернулась до Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича.
— Поки що це стосуватиметься статті 23 зазначеного Закону, яка визначає категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. На засіданні минулого тижня було розглянуто три варіанти доповнень зазначеної статті, які стосуються розширення кола військовозобов’язаних до 25-річного віку для надання відстрочки від призову на військову служби під час мобілізації.
Йдеться про осіб від 18 до 25 років, які згідно попередніх норм закону України визнавалися «непридатними в мирний час—обмежено придатними у воєнний час» і були військовозобов’язаними. Згідно прийнятого Закону про мобілізацію, такий статус як «обмежено придатний» скасовувався і всі, кого він стосувався раніше, мали пройти пройти ВЛК, але у статусі військовозобов’язаних. Виникла несправедлива ситуація — ті юнаки вищевказаної вікової групи, хто небезпідставно був визнаний «непридатними в мирний час — обмежено придатними у воєнний час», підлягає мобілізації, а їх ровесники, які було визнано «придатним до військової служби» підпадають під статус «призовника» і відповідно мобілізації не підлягають.
Комітетом було ухвалене рішення, яке виправляє зазначену несправедливість. Ми зареєстрували доопрацьований законопроєкт з реєстраційним номером 11379-д. Він передбачає, що такі особи, не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації до досягнення ними 25-річного віку, але можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
— На Ваш погляд, чи варто очікувати ще якісь зміни до зазначеного закону?
— Існує чітко визначений механізм внесення правок до чинного законодавства, або депутатами або авторами закону. На сьогодні, до комітету не поступали пропозиції щодо змін інших статей Закону про мобілізацію. Але члени очолюваного мною комітету та й загалом усі парламентарі постійно опікуються проблематикою посилення спроможностей наших Сил оборони. Проводиться ретельний аналіз того, який відгук мають ухвалені рішення у суспільстві, у війську, наскільки ці рішення відповідають прогнозованим наслідкам. Враховуючи все це, не можна виключати, що хтось з колег ініціюватиме внесення змін. Важливим тригером таких змін можуть стати ситуація на лінії фронту, потреби наших Сил оборони, коригування балансу в розподілі людського капіталу для фронту та для забезпечення функціонування секторів економіки. Але все це — стала практика коригування законів відповідно до зміни ситуації, потреб суспільства у протидії загрозам національній безпеці України.
— Періодично загострюється питання про економічне бронювання. Яка Ваша думка з цього приводу?
— Питання вкрай складне. Петиція із закликом до Президента України про необхідність запровадження економічного бронювання від мобілізації зібрала понад 25 тисяч підписів громадян і наразі вона перебуває на розгляді глави держави. У ВР зареєстровано законопроєкти, які в тому чи іншому вигляді передбачають концепцію «економічного бронювання» військовозобов’язаних. Вони на розгляді в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку.
Загалом, в Петиції та й у публікаціях в ЗМІ прихильниками цієї ідеї представлено низку аргументів на користь економічного бронювання. Як на мене, вони є досить обґрунтованими. Але для остаточного ухвалення рішення необхідно продовжити вивчення цього питання, консультації з експертами, лідерами громадської думки, військовослужбовцями.
Найважчі складові зазначеного питання це — прогнозування того, як це буде сприйнято військовими та загалом суспільством, на скільки економічні вигоди посилять бойові спроможності наших Сил оборони. Йдеться також про покращення мотиваційного пакету тих, хто вже у війську та, насамперед, тих військовозобов’язаних, які на контрактній основі планують долучитися до Сил оборони.

@armyinformcomua
Дронарі 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан» імені полковника Петра Болбочана НГУ знищили важку ворожу техніку на одному з найгарячіших напрямків.
Зранку 16 березня російські війська атакували Київ, внаслідок чого у центрі столиці впали уламки БПЛА.
Пілоти прикордонної комендатури швидкого реагування «Стрікс» уразила низку ворожих цілей, серед яких міномет, склад ПММ та автотранспорт.
ГУР МО оприлюднює дані щодо російських підприємств кооперації з з виробництва літаків Су-34, які досі не перебувають під санкціями західних країн.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum знищили десять російських піхотинців на Лиманському напрямку.
Сприятлива погода взимку дозволила противнику стягнути свої артилерійські системи ближче до переднього краю, але відсутність «зеленки» створює ворогу проблеми.
Машиніст бульдозера, військовослужбовець
від 20000 до 50000 грн
Кропивницький
Військова частина А3406
Старший оператор БПЛА (ЗСУ)
від 50000 до 120000 грн
Вся Україна
Батальйон безпілотних систем 154 ОМБр
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…