Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
За відповіддю на питання «Які першочергові зміни плануються до Закону про мобілізацію?» АрміяInform звернулась до Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича.
— Поки що це стосуватиметься статті 23 зазначеного Закону, яка визначає категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. На засіданні минулого тижня було розглянуто три варіанти доповнень зазначеної статті, які стосуються розширення кола військовозобов’язаних до 25-річного віку для надання відстрочки від призову на військову служби під час мобілізації.
Йдеться про осіб від 18 до 25 років, які згідно попередніх норм закону України визнавалися «непридатними в мирний час—обмежено придатними у воєнний час» і були військовозобов’язаними. Згідно прийнятого Закону про мобілізацію, такий статус як «обмежено придатний» скасовувався і всі, кого він стосувався раніше, мали пройти пройти ВЛК, але у статусі військовозобов’язаних. Виникла несправедлива ситуація — ті юнаки вищевказаної вікової групи, хто небезпідставно був визнаний «непридатними в мирний час — обмежено придатними у воєнний час», підлягає мобілізації, а їх ровесники, які було визнано «придатним до військової служби» підпадають під статус «призовника» і відповідно мобілізації не підлягають.
Комітетом було ухвалене рішення, яке виправляє зазначену несправедливість. Ми зареєстрували доопрацьований законопроєкт з реєстраційним номером 11379-д. Він передбачає, що такі особи, не підлягатимуть призову на військову службу під час мобілізації до досягнення ними 25-річного віку, але можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
— На Ваш погляд, чи варто очікувати ще якісь зміни до зазначеного закону?
— Існує чітко визначений механізм внесення правок до чинного законодавства, або депутатами або авторами закону. На сьогодні, до комітету не поступали пропозиції щодо змін інших статей Закону про мобілізацію. Але члени очолюваного мною комітету та й загалом усі парламентарі постійно опікуються проблематикою посилення спроможностей наших Сил оборони. Проводиться ретельний аналіз того, який відгук мають ухвалені рішення у суспільстві, у війську, наскільки ці рішення відповідають прогнозованим наслідкам. Враховуючи все це, не можна виключати, що хтось з колег ініціюватиме внесення змін. Важливим тригером таких змін можуть стати ситуація на лінії фронту, потреби наших Сил оборони, коригування балансу в розподілі людського капіталу для фронту та для забезпечення функціонування секторів економіки. Але все це — стала практика коригування законів відповідно до зміни ситуації, потреб суспільства у протидії загрозам національній безпеці України.
— Періодично загострюється питання про економічне бронювання. Яка Ваша думка з цього приводу?
— Питання вкрай складне. Петиція із закликом до Президента України про необхідність запровадження економічного бронювання від мобілізації зібрала понад 25 тисяч підписів громадян і наразі вона перебуває на розгляді глави держави. У ВР зареєстровано законопроєкти, які в тому чи іншому вигляді передбачають концепцію «економічного бронювання» військовозобов’язаних. Вони на розгляді в комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку.
Загалом, в Петиції та й у публікаціях в ЗМІ прихильниками цієї ідеї представлено низку аргументів на користь економічного бронювання. Як на мене, вони є досить обґрунтованими. Але для остаточного ухвалення рішення необхідно продовжити вивчення цього питання, консультації з експертами, лідерами громадської думки, військовослужбовцями.
Найважчі складові зазначеного питання це — прогнозування того, як це буде сприйнято військовими та загалом суспільством, на скільки економічні вигоди посилять бойові спроможності наших Сил оборони. Йдеться також про покращення мотиваційного пакету тих, хто вже у війську та, насамперед, тих військовозобов’язаних, які на контрактній основі планують долучитися до Сил оборони.

Від початку доби кількість атак агресора становить 64.
На Харківщині опівдні 9 квітня російські військові завдали удару по селищу Золочів із застосуванням реактивної системи залпового вогню.
Оператори РУБпАК «Стрікс» влаштовують справжнє полювання на транспорт російських окупантів на Південно-Слобожанському.
Сьогодні, 9 квітня, відбулися репатріаційні заходи, за результатами яких в Україну повернули тіла 1000 загиблих осіб.
Через далекобійні удари Сил оборони України по російських портах у Чорному морі та Балтійському морі росія вимушена буде знизити видобуток нафти.
Катівні в Бучі, розстріли цивільних в Гостомелі, моторошні злочини в Ірпені… Це те, що стало відомо на весь світ після деокупації Київщини навесні 2022-го.
Кухар, військовослужбовець
від 21000 до 60000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Стрілець, помічник гранатометника
від 21000 до 125000 грн
Червоноград
63 окремий батальйон 103 ОБр Сил ТрО
Санітарний інструктор
від 23000 до 23000 грн
Дніпро
31 Бр НГУ ім. генерал-майора Олександра Радієвського
Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…