Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Спікерка Сейму Литовської Республіки Вікторія Чмілітє-Нільсен під час виступу у Верховній Раді 18 червня зазначила, що зараз багато говорять про «червоні лінії» в російсько-українській війні, але ці лінії часто є нав’язаними.
Таким чином, за її словами, кремль прагне використати «наші страхи й наші вагання».
«Перемога прийде не лише у битвах зі зброєю в руках, але й у битвах, які відбуваються в наших серцях та умах. Як і у шаховій партії — якщо ми хочемо перемогти, ми повинні вибрати правильну стратегію, засновану на чітких правилах, і слідувати їй до кінця, не вагатися й не відволікатися, а головне — не піддаватися на погрози агресора», – сказала вона.
Спікерка також пояснила, що із практичної точки зору Україна повинна отримати всю необхідну їй військову допомогу та підтримку, і отримати її вчасно. Ця підтримка має бути надана без жодних умов чи обмежень.
«Україна має суверенне право захищати себе відповідно до міжнародного права, відбивати атаки як з боку росії, так і з боку окупованих нею територій. Литва робить все можливе, щоб допомогти Україні», – сказала Чмілітє-Нільсен.
Вона нагадала, що внесок Вільнюса був значним: від перших «Стінгерів», наданих безпосередньо перед вторгненням, до 1,2 мільярда євро, що еквівалентно двом відсоткам ВВП Литви, у вигляді двосторонньої допомоги, причому половина з них — це військова підтримка.
«Наша підтримка буде продовжуватися. Ми вітаємо збільшення військової допомоги від наших союзників і не унеможливлюємо приєднання до міжнародної коаліції для відправки військових інструкторів в Україну», – додала спікерка.
При цьому вона підкреслила, що у разі ескалації ситуації, що загрожуватиме суверенітету України, можуть знадобитися більш рішучі дії з боку проукраїнської коаліції.
«Я кажу це з упевненістю, оскільки ми усвідомлюємо, що ви також захищаєте всю Європу й майбутнє нашого регіону», – заявила Чмілітє-Нільсен в українському парламенті.
Раніше повідомлялося, що Президент США Джо Байден та Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг обговорили підтримку України та підготовку до 75-го ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні.
Як повідомляла АрміяInform, Міністр оборони України Рустем Умєров пояснив, що передбачає новий план НАТО з розширення військової підтримки України.
@armyinformcomua
Наземні роботизовані комплекси вже стали звичним масовим засобом логістичного постачання та евакуації поранених на лінії бойового зіткнення.
За минулу добу російські війська обстріляли 18 населених пунктів Харківської області. Внаслідок атак загинула одна людина, ще 11 отримали поранення.
У кількох регіонах України триває ліквідація наслідків масованого російського удару, головною ціллю якого була енергетична інфраструктура Київського регіону.
Українські добровольці стали одним із фундаментів стійкості Сил оборони і відіграли ключову роль у зриві планів російських військ у 2014 та 2022 роках.
У ніч на 14 березня російські війська здійснили масований комбінований удар по Україні, застосувавши майже пів тисячі засобів повітряного нападу.
14 березня в Україні відзначають День українського добровольця — людей, які у найскладніші моменти для держави свідомо стали на її захист.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…