Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Енергетичний фронт вкрай важливий як для безпосередньо фізичної оборони, так і для підтримки макроекономічної сталості України. Проте після масштабних атак половина української енергосистеми пошкоджена.
Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» щодо ситуації в українській енергетиці, 70% респондентів вважають, що минулорічне підвищення тарифу дозволило відновити на належному рівні пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури.
При цьому більш ніж половина опитаних (55%) зазначили, що з розумінням ставляться до подальшого підвищення тарифів з метою забезпечення ремонту зруйнованих об’єктів інфраструктури. Але лише 10% згодні з тим, що тариф варто підвищити всім споживачам.
— Питання енергетичного відновлення багатофакторне. Жодна країна у світі не проходила через такі атаки, — пояснює кандидат технічних наук, військовослужбовець ЗСУ Максим Білявський. — Енергосистема України — єдина у світі, яка змогла витримати такий шквал зухвалих обстрілів. Тільки за 2023 рік по об’єктах енергосистеми росія випустила понад 1200 ракет та «шахедів».
Зберегти цілісність національної енергосистеми стало можливим завдяки героїчній роботі Сил оборони та енергетиків. Однак втрати генеруючих потужностей досить відчутні — насамперед це теплова генерація.
У зв’язку із цим балансувати попит та виробництво в енергосистемі доводиться за рахунок імпорту електричної енергії з ЄС, але такі потужності обмежені, відповідно це призводить до вимушеного заходу — введення графіку відключень.
Отже, повернутись до стабільного електропостачання ми зможемо лише тоді, коли повністю ліквідуємо дефіцит маневруючих потужностей.
Досягти такої мети можливо за рахунок активного розгортання невеликих за потужністю електростанцій у різних регіонах та належного обслуговування інфраструктури з розподілу й передачі електроенергії. На такий комплекс заходів потрібно залучити десятки мільярдів гривень.
На тлі необхідної ремонтної кампанії обговорюється можливе підвищення тарифів на електроенергію для населення вже з 1 червня.
Наразі українці платять за один кіловат 2,64 грн (0,06 євро). Стільки ж платять у Туреччині та білорусі. Менше платять лише наші вороги — росіяни — 0,05 євро.
Найвищі ціни на електроенергію в Німеччині (0,40 євро за кВт год), Бельгії та Ірландії (0,38 євро кВт год).
Проте, якщо порівняти ціну на електроенергію із середньою зарплатою по країнах, то найбільше кіловат за одну зарплату можуть дозволити собі мешканці Ісландії (31 056,25), Люксембургу (27 055) та Норвегії (24 315,78).
Найменше — мешканці Чехії (5 562,5), Латвії (5 517,85) та Молдови (4200). Україна в цьому переліку посідає 7 місце з кінця (докладніше в інфографіці). Тобто ситуація в нас далеко не найкраща, навіть не посередня.
Якщо ж тариф підвищать до 3,5 — 4 грн за кВт год (0,08 — 0,09 євро), то індексом електроенергії ми опинимося на передостанньому місці в Європі. Гірший коефіцієнт буде лише в Молдови.
Тобто Україна підтвердить свій статус найбіднішої країни континенту не лише за рейтингом ВВП на душу населення, а й за фактичною купівельною спроможністю.
На жаль, інших показників на третьому році широкомасштабної війни годі очікувати — кожен ворожий обстріл робить економіку нашої країни більш вразливою.
— Масштабна зовнішня фінансова та технічна допомога надходить в Україну постійно, ми за неї дуже вдячні нашим партнерам, але навіть вона не може повністю компенсувати заподіяні величезні збитки.
Окрім належного фінансування, також потрібен певний період часу не лише для пошуку, доставки, а й для інсталяції відповідних енерготехнічних вузлів, — пояснює Максим Білявський. — Загалом, остаточна потреба фінансування, яка потрібна для того, щоб відновити енергосистему, — ще у процесі фіналізації.
Водночас примітно, що те підняття тарифу, яке відбулося у 2023 році, дозволило додати енергосистемі кілька гігават встановленої потужності, які дали нам можливість безпечно пройти минулий опалювальний сезон.
