Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Енергетичний фронт вкрай важливий як для безпосередньо фізичної оборони, так і для підтримки макроекономічної сталості України. Проте після масштабних атак половина української енергосистеми пошкоджена.
Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» щодо ситуації в українській енергетиці, 70% респондентів вважають, що минулорічне підвищення тарифу дозволило відновити на належному рівні пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури.
При цьому більш ніж половина опитаних (55%) зазначили, що з розумінням ставляться до подальшого підвищення тарифів з метою забезпечення ремонту зруйнованих об’єктів інфраструктури. Але лише 10% згодні з тим, що тариф варто підвищити всім споживачам.
— Питання енергетичного відновлення багатофакторне. Жодна країна у світі не проходила через такі атаки, — пояснює кандидат технічних наук, військовослужбовець ЗСУ Максим Білявський. — Енергосистема України — єдина у світі, яка змогла витримати такий шквал зухвалих обстрілів. Тільки за 2023 рік по об’єктах енергосистеми росія випустила понад 1200 ракет та «шахедів».
Зберегти цілісність національної енергосистеми стало можливим завдяки героїчній роботі Сил оборони та енергетиків. Однак втрати генеруючих потужностей досить відчутні — насамперед це теплова генерація.
У зв’язку із цим балансувати попит та виробництво в енергосистемі доводиться за рахунок імпорту електричної енергії з ЄС, але такі потужності обмежені, відповідно це призводить до вимушеного заходу — введення графіку відключень.
Отже, повернутись до стабільного електропостачання ми зможемо лише тоді, коли повністю ліквідуємо дефіцит маневруючих потужностей.
Досягти такої мети можливо за рахунок активного розгортання невеликих за потужністю електростанцій у різних регіонах та належного обслуговування інфраструктури з розподілу й передачі електроенергії. На такий комплекс заходів потрібно залучити десятки мільярдів гривень.

На тлі необхідної ремонтної кампанії обговорюється можливе підвищення тарифів на електроенергію для населення вже з 1 червня.
Наразі українці платять за один кіловат 2,64 грн (0,06 євро). Стільки ж платять у Туреччині та білорусі. Менше платять лише наші вороги — росіяни — 0,05 євро.
Найвищі ціни на електроенергію в Німеччині (0,40 євро за кВт год), Бельгії та Ірландії (0,38 євро кВт год).
Проте, якщо порівняти ціну на електроенергію із середньою зарплатою по країнах, то найбільше кіловат за одну зарплату можуть дозволити собі мешканці Ісландії (31 056,25), Люксембургу (27 055) та Норвегії (24 315,78).
Найменше — мешканці Чехії (5 562,5), Латвії (5 517,85) та Молдови (4200). Україна в цьому переліку посідає 7 місце з кінця (докладніше в інфографіці). Тобто ситуація в нас далеко не найкраща, навіть не посередня.
Якщо ж тариф підвищать до 3,5 — 4 грн за кВт год (0,08 — 0,09 євро), то індексом електроенергії ми опинимося на передостанньому місці в Європі. Гірший коефіцієнт буде лише в Молдови.
Тобто Україна підтвердить свій статус найбіднішої країни континенту не лише за рейтингом ВВП на душу населення, а й за фактичною купівельною спроможністю.
На жаль, інших показників на третьому році широкомасштабної війни годі очікувати — кожен ворожий обстріл робить економіку нашої країни більш вразливою.
— Масштабна зовнішня фінансова та технічна допомога надходить в Україну постійно, ми за неї дуже вдячні нашим партнерам, але навіть вона не може повністю компенсувати заподіяні величезні збитки.
Окрім належного фінансування, також потрібен певний період часу не лише для пошуку, доставки, а й для інсталяції відповідних енерготехнічних вузлів, — пояснює Максим Білявський. — Загалом, остаточна потреба фінансування, яка потрібна для того, щоб відновити енергосистему, — ще у процесі фіналізації.
Водночас примітно, що те підняття тарифу, яке відбулося у 2023 році, дозволило додати енергосистемі кілька гігават встановленої потужності, які дали нам можливість безпечно пройти минулий опалювальний сезон.
@armyinformcomua
Заступник командувача Обʼєднаного командування Сил спеціальних операцій НАТО (SOFCOM) генерал-майор Тоні Тернер зустрівся з заступником начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-майором Ігорем Скибюком.
Днями на Лиманському напрямку, в районі відповідальності Третьої окремої штурмової бригади, відбувся ворожий механізований штурм. Атаку російської техніки та десанту успішно відбили.
Міністр оборони України Денис Шмигаль обговорив реалізацію спільних оборонних ініціатив з Високою представницею ЄС Каєю Каллас.
У Сухопутних військах показали, як новобранці на БЗВП проходять психологічну смугу, побудовану за стандартами НАТО.
На запрошення приймаючої сторони, захід відбувся на базі Центру досконалості Військової поліції НАТО в Республіці Польща.
29 листопада 2025 року дрони воїнів Департаменту активних дій ГУР МО України вкотре атакували радари та пускові установки зенітно-ракетних комплексів окупантів на українському Донбасі.
від 20000 до 120000 грн
Вся Україна
22 окремий мотопіхотний батальйон 92 ОШБр
від 22000 до 122000 грн
Яворів
Яворівський РТЦК та СП
від 21000 до 23000 грн
Харків
Метрологічний центр військових еталонів ЗСУ
від 20000 до 120000 грн
Чернігів, Чернігівська область
від 20000 до 120000 грн
Чорноморське
61 ОМБр
Львів
Іршавський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….