Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Протитанкові ракетні комплекси вже довели свою ефективність на полі бою. Але чи не знизили Сили оборони рівень їхнього використання в нинішній війні? І чи не вийдуть з часом ПТРК з ужитку?
Відповіді на ці запитання дав військовий експерт Петро Черник.
— Протитанкові ракетні комплекси — це дуже серйозна і насправді корисна зброя в боротьбі з бронетехнікою. Особливо це проявилося на початку російсько-української війни, коли велетенські російські колони бронетехніки рухалися до столиці України, — розповідає Петро Черник.
Він нагадує, що деякі колони сягали до 60 кілометрів:
— З огляду на те, що напад був раптовий, і ми не мали достатньої кількості, насамперед, ствольної протитанкової артилерії, як-от МТ-12 «Рапіра», то саме американські протитанкові ракетні комплекси класу Javelin і британські класу NLAW дозволили вирішити ситуацію.
Ці два комплекси побудовані за принципом «вистрілив та забув». Тобто ракета сама знаходить свою ціль. Питання лише у швидкості і якості прицілювання.
— Працює така зброя на відстанях від кількох сотень метрів до 4 кілометрів. А Javelin має унікальну тандемну боєголовку: якщо бронеціль взята на приціл, вона приречена як така, — додає експерт.
І уточнює, що є й інші протитанкові ракетні комплекси:
— Це старі радянські типу «Фагот», «Метис», «Конкурс», «Штурм» тощо та наша прекрасна «Стугна-П»: щоправда, у неї дещо інший спосіб прицілювання, тобто ракету треба супроводжувати безпосередньо до цілі.
На сьогодні Збройні Сили України насичені величезною кількістю протитанкових ракетних комплексів FGM-148 Javelin.
— Тут ми — друга країна-оператор у світі після США. Крім того, вже я згадував про NLAW… Є ще прекрасні французькі Milan, а також доволі старенькі, але вкрай робочі та якісні системи ТОW-2. До речі, ТОW-2 може застосовуватися не тільки в ручному режимі. Так, М2 Bradley має дві пускові установки і ще 5 ракет у комплектації, тобто до 7 ракет, — зауважує Черник.
Він стверджує, що протитанкові ракетні комплекси вважаються дешевою зброєю для знищення бронетехніки:
— Якщо, скажімо, Т-90 в середньому коштує від 3 до 4, максимум 5 мільйонів доларів, залежно від комплектації, то найдорожчий протитанковий ракетний комплекс, який існує у природі, той самий Javelin — коштує 200 000 доларів. Тож ми розуміємо, що різняться ціни на порядки. А є ж і ще цілком дешеві NLAV.
Які недоліки є в застосуванні протитанкових ракетних комплексів?
— На початку великої війни нам було легше, тому що ґрунт був мокрим, і росіяни не могли розгорнутися так, як потрібно. І ми, дійсно, по дорогах могли підбиратися, особливо через лісосмуги, доволі близько, і з відстані від 2 до 3 кілометрів завдавати ударів, — відповідає військовий експерт.
І додає, що тоді ще росіяни не мали розгорнутої піхоти, яка покликана боротися з протитанковими розрахунками:
— Нині ж є пониження кількості випадків застосування протитанкових ракетних комплексів по лінії розмежування: ґрунт сухий, і противник розгортається в бойові порядки, а також є достатня кількість піхоти на ґрунті, котра обраховує і бореться з протитанковими ракетними комплексами та їхніми розрахунками.
Тобто люди, котрі застосовують такий комплекс, мають підійти доволі близько до бронецілі, а це вже дуже високі ризики бути знешкодженим чи уполоненим.
— Тому основний акцент нині робиться не на протитанкові ракетні комплекси, а на FPV-дрони і високоточну артилерію, зокрема такі боєприпаси, як Excalibur, SMArt 155, BONUS, Vulcano тощо, — розповідає Черник.
І підкреслює, що протитанкові ракетні комплекси ніколи не вийдуть з ужитку:
— Вони будуть тільки вдосконалюватися і розвиватися, особливо у частині прицілювання. Принципи «свій — чужий» або «вистрілив та забув» будуть тільки розвиватися.
@armyinformcomua
На всьому Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбивають штурми російської піхоти. Є три «гарячі» точки. В районах Вовчанська, Мілового й на берегах Осколу.
Від початку доби між українськими військами та російськими окупаційними силами відбулося 101 бойове зіткнення. Найбільше ворожих штурмів зафіксовано на Покровському, Південно—Слобожанському та Торецькому напрямках.
Воїни Залізної бригади оприлюднили «бойову хроніку» знищення російської піхоти на Харківщині.
Бійці 3-го механізованого батальйону Окремої президентської бригади провели унікальну рятувальну операцію, пішки та серед білого дня вивівши літню жінку та її онука з села Новогригорівка, що опинилося на лінії бойового зіткнення.
Українські захисники з бригади «Рубіж» поділилися спогадами про одну з найпекельніших операцій з порятунку поранених побратимів.
На Новопавлівському напрямку з літа тривають безперервні бої. Головна задача російських штурмовиків — «просочитися» крізь бойові порядки Сил оборони і — встановити прапор.
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…