Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Це взводний опорний пункт на рубежі оборони операційної зони одного з оперативно-тактичних угруповань. Тут працюють лише військові — надто близько до лінії зіткнення, і саме військові краще розуміють вимоги і особливості бойової роботи. Тому такі опорні пункти зводять інженерні частини.
Враховуючи характер і реалії сучасної війни, траншеї роблять ширше і вище, щоб можна було спокійно розминутися в спорядженні, пронести пораненого на ношах.
На питання журналістів, як змінилися норми будівництва подібних укріплень, офіцер інженерних військ Леонід каже:
«Якщо за часів Другої світової були норми глибини і ширини траншей — 1.5 метри на 80 сантиметрів, то зараз ми робимо глибину 2 метри, близько 1 метра ширину. І зверху насипається ще півметровий бруствер. В той же час ширше робити не можна, бо окопи стануть вразливіші до обстрілів. У будівництві використовуємо геотекстиль, сітку, дошку, бруси».
Через те, що траншея йде зигзагом, кути укріплюються додатковими стовпцями, розпорками. Вогневі ячейки обшиті деревʼяною дошкою.
Також обладнуються виходи з плавними переходами висоти, щоб уникнути травмування при швидких переміщеннях.
Висота перекритої ділянки приблизно 2 метри 30 сантиметрів. Є потужний каркас, поперечні повздовжні балки, перекриття — два накати: накат — півметри землі, другий накат — так само.
Все це маскується. В разі обстрілу можна швидко перейти в такі зони з вогневих ячейок. На кожному вході-виході копається колодязь для збору води, щоб вона не затікала у перекриту ділянку.
«Плюс роботи з деревом — швидкість, мінус — недовговічність (потребує ремонту через 2 роки — ред.). Над неперекритою частиною знизу і зверху робимо розпорки, для міцності конструкції і монтування антидронового захисту. В нашому підході ми врахували поради бойових піхотних командирів», — розповіли військові інженери.
Фото автора
Почесні найменування пов’язують сучасні військові частини з видатними діячами, місцевостями чи визначними подіями української історії.
Встановлено абсолютний світовий рекорд— боєць підрозділу Bulava Президентської бригади збив два ворожих «Шахеди» на відстані 500 км.
Воєнна розвідка перехопила розмову російського командира з підлеглими штурмовиками в якій — суцільні погрози розправи за відмову виконувати наказ іти в атаку.
Від початку доби кількість атак агресора по всьому фронту становить 55.
Оператори 1-го центру СБС нанесли удар по «КуйбишевАзот» у Тольятті.
Україна сьогодні — це не просто країна, яка обороняється. Це держава, яка змінює правила гри.
Водій, військовослужбовець (за контрактом у ЗСУ)
від 50000 до 170000 грн
Кривий Ріг
Криворізький РТЦК та СП
Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….