Вирок отримав мешканець Канева Черкаської області, який у месенджері Теlеgram створив та адміністрував групу «Кіт говорить». Там він поширював інформацію про місця,…
Командир підрозділу Terra Микола «Абдула» Волохов в інтерв’ю Армія TV розповів про аеророзвідку в Третій окремій штурмовій бригаді, про лічильник черепів росіян та як дронщики можуть ефективно зупинити штурм російських окупантів.
Знищеної піхоти сотні, знищених артилерійських систем — десятки. Це підрозділ Terra
Микола «Абдула» Волохов — одна з головних «зірок» Третьої штурмової. Його підрозділ Terra — один з найлегендарніших з усіх загонів «літунів» у Силах оборони.
— Terra — це невеличка спільнота друзів, які 24 лютого, у перший день широкомасштабної агресії росії, — хоча дехто з нас воював ще у 2014–2015 роках у складі батальйону, а потім полку «Азов», — вирішили, що будемо захищати свою країну.
Пішли на фронт разом. За ці два роки багато де встигли побувати, скажімо так, життя покидало. Нині в 3-й окремій штурмовій бригаді. Мабуть, у найкращому місці з тих, де я бував на цій війні, — запевняє «Абдула».
Насамперед Terra — це одні з найкращих пілотів дронів. А ще — любителі світу Warhammer 40000. Тож і наради в них мають колоритний вигляд.
— Є питання головне, яке я ставив і буду ставити на всіх нарадах усім командирам. Скільки черепів ви принесли сьогодні і за цей тиждень? У мене є фантазія, певна мрія. Мені подобаються різні винаходи, рішення механізації.
Я хотів би, щоб у нас був цифровий лічильник. По кожному — скільки черепів принесено. Щоб була якась кнопка, якась красива, або важіль, на який ти натискаєш. Чик-чин! Плюс один, плюс два, плюс три. Як в ігрових автоматах, — мріє командир Terra.
У вислів «є брехня, є велика брехня, а є статистика» «Абдула» не вірить. Хай іноді правда — річ неприємна, але корисна. Адже в переможних реляціях завжди є можливість заплутатись і надурити самих себе.
У Terra, запевняє пілот, усі цифри точні. Хай вони і любителі фантастичного світу «Вархаммер».
— Лічильник знищеної піхоти йде на сотні, лічильник знищених ворожих артилерійських систем йде на десятки, але за другий десяток не перевалює, я вам прямо кажу. Лічильник знищеної ворожої бронетехніки також йде на десятки.
Це підрозділ Terra нашого невеличкого колективу. Просто насправді є такі дві військові традиції. Хтось доповідає об’єктивно, хтось доповідає трішечки завищено. Є оптимісти, є песимісти, а є реалісти. Я намагаюся бути реалістом, — жартома характеризує себе пілот.
Закони війни пишуться на «нулі»
Історії реальних успіхів колег — його дійсно мотивують. Абдула наголошує, що здорова спортивна конкуренція дає йому поштовх і стимул рости. Згадує історію, коли військові із сусіднього батальйону почали показувати «захмарні результати».
— І я такий сиджу, думаю, ах ти ж хитрун, що ж таке? А в нього там «буханка» за «буханкою», «буханка» за «буханкою», «броня», і долітають вони далі. Це конкуренція, але ж вона здорова. І я кажу: «Пацани, терміново, терміново підвищити ефективність! Я з ганьбою жити не буду!» Ми тоді розібралися, у чому прикол, трошки перелаштувалися, теж стало нормально, тактичні певні навички опанували, — сміється «Абдула».
Майбутнє війни важко передбачити. Проте сперечатися, що воно — у постійних перегонах інновацій та синергії, не доводиться.
Закони війни пишуться на «нулі». Часто, каже «Абдула», методом численних спроб і помилок. Наприклад, для нього нині аксіома — між пілотом дрона та штурмовиками має бути проміжна ланка-комунікатор. А між артилеристами та пілотами такої ланки, навпаки, не треба.
— Бо в артилерії треба швидкість і оперативність. Коли ми стріляли безпосередньо з командиром гармати… От є я, командир розрахунку сенсора, командир розрахунку БПЛА — корегувальник, і є командир гармати. І ми напряму переписуємося. Так виходить швидше, так виходить краще, так виходить зарядженіше. Тому що я кажу йому — влучили, влучили, горить, дим пішов, повторіть! Пацани, влучили, давай, давай! І ми відчуваємо ці емоції, і ми їм передаємо ці емоції, бо одне із завдань коригувальників — це мотивація артилеристів, — переконаний «Абдула».
«Друзі, закатайте їх в асфальт!»
Інколи на війні буйним цвітом виростають «цікаві» гіпотези, іронізує «Абдула». Одна з них звучить так: давайте ми ворога не будемо чіпати, а він нас. Бо ж якщо ми почнемо — вони помстяться. Це помилка, вважає Волохов, ворога все одно рано чи пізно поженуть вперед. Треба бути готовими:
— Друзі, закатайте їх в асфальт! Так, щоб їм було страшно дихати, жити і навіть думати про те, щоб полізти до вас на позицію. Щоб їм не хотілося жити взагалі, щоб вони мало спали, мало їли, їм нічого не підвозили.
Знову ж таки, будь-який штурм можна перервати двома діями. Знищенням бронетехніки. Якщо вороги послали танк у штурмовій групі — знищується танк. І знаєте, як у настільному Warhammer, одразу бойовий дух в нуль у противника. Або ж — якщо це тільки піхота — один влучний fpv-дрон. Від одного відлітають руки-ноги — це демотивує.
Війна любить прогнозованість, резервування та планування
Третя окрема штурмова бригада досить давно отримує різноманітні БПЛА від держави, запевняє військовий. Чогось — більше, чогось — менше. Держава в його розумінні — це такий великий об’єкт, надзвичайно повільний. Це такі собі великі шестерні, щоб розкрутити їх, треба дуже багато енергії.
— Війна любить прогнозованість, війна любить резервування, війна любить планування. І це була проблема. Я сподіваюся, що ми її вирішимо, і цього року я буду розуміти чітко, що від держави я отримав цього місяця тисячу дронів, а в наступному я хочу 1100, а надалі — 1200. І ще бажано, щоб вони були стандартизовані. Поки що чекаємо, — обережно згадує він.
Того, чого не вистачає, зазвичай добирають зборами. Вони досі дуже важливі. «Абдула» каже, що донати для команд пілотів дронів людям треба сприймати як інвестиції в перемогу. Головне, запевняє, ставитися треба до цього відповідально і вивчати ринок. І лише переконавшись у перспективності й ефективності «стартапу» — вкладати в нього гроші.
Не доводити себе до стану, коли ви вже стерлися об реальність
Бути втомленим від війни — природно, переконаний «Абдула». Головне — про це пам’ятати і не заганяти себе в ще більшу яму. Тримати батарейку зарядженою Миколі Волохову допомагає просте правило — аби працювати, треба інколи відпочивати.
Він не соромиться цього казати, адже вже пройшов через вигоряння і потім довго відновлювався. І тепер радить не доводити себе до стану, коли ви вже стерлися об реальність. На війні немає ліміту в роботі, каже Абдула. Командир вам ніколи не скаже, що ви зробили все, адже зробити все — це перемогти.
— Щеплення в спортивному мотоциклі «Ендуро» може проїздити 120 годин. Це його ресурс. Якщо користуватися правильно. Якщо користуватися неправильно, я можу його спалити за 10 хвилин. Таке бувало в мене на змаганнях…
Я себе спалив один раз на війні, відновився, слава Богу, зокрема завдяки морально-психологічній допомозі друзів. І я ніби трохи навчився. Іноді більше спати, іноді краще їсти, — ділиться досвідом «Абдула».
Взагалі ж, Микола Волохов переконаний — аби воювати добре, треба вміти берегти себе. Каже, спортсмени зрозуміють — можна показати результат, але «ушататись» на короткій дистанції. Нам не треба «ушататись», запевняє «Абдула», а треба вигравати марафон. Тож, головне — берегти себе до дня перемоги.
