«При всіх важких подіях в минулому я вміла розрізняти між добрими і поганими людьми, була свідома, що є добрі і погані люди в кожному народі. А тепер я почала…
Уже десять років триває збройна агресія російської федерації проти України, виповнилось два роки від початку широкомасштабного російського нападу.
Війна триває, однак її численні події вже відійшли в минуле і потребують історичної фіксації й осмислення. Попри те, що історикам зручніше досліджувати завершені сюжети з початком та кінцем, а не процеси, що тривають, науковці вже зараз вивчають історію широкомасштабного вторгнення як окремий етап російсько-української війни.
Серед новітніх досліджень історії відбиття нападу рф помітне місце належить монографії «Вторгнення. 2022. Широкомасштабна агресія Росії проти України». Опублікована на початку 2024 року, вона вже привернула увагу читачів.
Про книгу в контексті новітніх академічних досліджень сучасної російсько-української війни АрміяInform розповів автор — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Володимир Головко.
Підсумок річної праці для «Енциклопедії історії України»
— Книга постала з потреби підготувати нарис про широкомасштабне вторгнення для «Енциклопедії історії України». Написати максимально виважений стислий текст з чистого листа надзвичайно складно, тож коли мені поставили таке завдання, я вирішив спочатку підготувати більший текст у форматі монографії, — розповідає дослідник.
«Енциклопедія історії України» — фундаментальне багатотомне видання Інституту історії України. Його базовий десятитомник підготували впродовж 2003–2013 років. Пізніше опублікували ще два томи «Україна, українці» і додатковий том з гаслами, які не потрапили в перші десять фоліантів видання.
Наразі науковці готують другий додатковий том енциклопедії, до якого має увійти також нарис про початок широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Володимир Головко готує його саме на основі монографії «Вторгнення. 2022. Широкомасштабна агресія Росії проти України».
Велика війна довела, що Україна відбулась як держава
Значна увага в книзі приділена не лише бойовим діям, а, але й економіці, внутрішній та зовнішній політиці, дипломатичній активності української держави.
— Одночасно з потребою відбивати вторгнення російської армії на полі бою, українська влада мусила виконувати велику роботу з порятунку людей та економіки, пошуку ресурсів для опору. Це малопомітна і часто невдячна діяльність, однак без неї неможливо, — наголошує Володимир Головко.
У класичних історіях війн зазначеним аспектам нерідко приділяють менше уваги, ніж власне бойовим діям, однак саме вони визначають життєспроможність держави та суспільства.
За підсумками 2022 року стало остаточно зрозуміло, що попри колосальні втрати Україна витримала історичний іспит на стійкість державних інститутів та єдність суспільства.
Історія останнього тижня лютого 2022 року вимірюється днями
Книгу побудовано за проблемно-хронологічним принципом. Виклад починається з аналізу передумов широкомасштабного вторгнення від 2019 до початку 2022 року. Ця частина завершується 22 лютого 2022 року, коли російський диктатор владімір путін визнав незалежність квазідержавних терористичних утворень «лнр» і «днр».
У наступному розділі, присвяченому 24–28 лютого 2022 року, історія України вимірюється днями. У цей час вся країна жила буквально годинами, і кожна нова подія, кожне інформаційне повідомлення здавалися такими й нерідко справді були такими, що могли змінити увесь перебіг історії.
— Це були п’ять днів, які приголомшили світ. Саме тоді й під час битви за Київ, яка тривала впродовж березня і до початку квітня 2022 року, вирішувалась доля держави Україна й українського народу. Те, що українці вистояли впродовж останніх днів лютого й у березні, визначило крах усіх попередніх російських планів на захоплення столиці й встановлення окупаційної влади в країні, — так підсумовує дослідник значення подій перших півтора місяця від початку широкомасштабного вторгнення.
Особлива увага — успіху української дипломатії
Окремою темою книги є висвітлення зусиль України на міжнародній арені. Пильну увагу приділено сюжетам запуску «Рамштайну» та Чорноморської зернової ініціативи, боротьбі за деескалацію ситуації навколо Запорізької АЕС та протистояння російському ядерному шантажу, запуску української Формули миру.
У кожному хронологічному розділі наявний аналіз зовнішньополітичної ситуації та дій української держави на міжнародній арені, внутрішньополітичних процесів та соціально-економічної проблематики.
— Саме такий комплексний погляд дає розуміння, що дозволило Україні не лише вистояти під час битви за Донбас навесні-влітку, але й здійснити успішні Слобожанську та Херсонську наступальні операції восени 2022 року, — стверджує Володимир Головко.
Політична консолідація 2022 року стала визначальною
Ще одним важливим аспектом стійкості та успіхів України 2022 року стала консолідація українських політичних еліт, які, попри все медійне шумовиння, зберігали сталу єдність перед лицем спільної зовнішньої загрози.
— Саме консолідація політичних еліт і об’єднання суспільства стали тим унікальним історичним феноменом і запорукою стримування агресії такого потужного ворога, як російська федерація, — наголошує науковець.
Це не дозволило ворогу скористатися можливими розколами та протистоянням в українському політикумі так, як це неодноразово бувало в українській історії, починаючи від козацької доби, від часів Хмельниччини та Руїни.
Історична монографія про сучасність — це репортаж наживо з місця подій
Робота над книгою тривала фактично впродовж усього 2023 року, аж до кінця листопада. У грудні рукопис потрапив до видавництва, і в перші дні січня 2024 року монографія побачила світ. Для історичного дослідження таку оперативність можна порівняти з репортажем наживо безпосередньо з місця подій.
— Для історичного дослідження потрібна хронологічна дистанція, — зазначає історик. — Попри те, що нас відділяє від 2022 року цілий рік, для історичного дослідження це все одно дуже оперативна праця. Внаслідок цього вона значною мірою фактографічна, переважно позитивістська за своєю природою.
Попри це Володимир Головко спромігся не лише згромадити й систематизувати факти, але й здійснити аналітичну роботу, дослідивши й висвітливши системні глибинні процеси, які визначили перебіг української історії впродовж першого року широкомасштабного вторгнення.
Неочевидна інформація з-за лаштунків влади окреслена пунктирно
— Окрім фактів, зафіксованих в офіційних джерелах і медіа, важливим складником джерельної бази книги стало спілкування з українськими урядовцями, дипломатами, військовими — всіма тими, хто міг пояснити довготривалі залаштункові процеси, часом неочевидні з доступної на поверхні інформації, — пояснює дослідник.
Такі глибинні інтерв’ю, проведені здебільшого не під запис, не увійшли до книги напряму, але подекуди суттєво вплинули на її зміст, визначивши компонування матеріалу і висвітлення окремих питань.
Зокрема, це дозволило пунктирно позначити низку сюжетів, про які зарано говорити на широкий загал з огляду на чутливість інформації.
Щоб не допомагати ворогу, такі теми ледве окреслені, утім, зануреному в тему читачеві наведеної інформації буде цілком достатньо для того, щоб зробити самостійні висновки та зрозуміти перспективи подальших досліджень побіжно висвітлених тем.
Зображення для обкладинки згенерував штучний інтелект
Окремо слід звернути на палітурку книги, зображення для якої згенеровано за допомогою штучного інтелекту. Воно символічне — крізь пробите кулею скло ми бачимо руїни будівлі, над якою сходить сонце та гордо й непереможно майорить український прапор.
Те, як штучний інтелект сприйняв і передав концепцію та зміст монографії Володимира Головка «Вторгнення. 2022. Широкомасштабна агресія Росії проти України», цілком кореспондує з підсумковим висновком науковця:
«Для України, безперечно, 2022 рік став Zeitenwende („поворотний момент“ німецькою. — Авт.), ознакою чого стала нова і потужна міжнародна суб’єктність. …у вирі і крові війни Україна з безпомічної жертви та enfant terrible („жахлива дитина“ французькою. — Авт.) Європи стала, без перебільшення, феноменом глобального масштабу. Значною мірою це було заслугою українського народу, Сил оборони та військово-політичного керівництва країни».
читайте також:
Ознайомитися зі змістом та завантажити текст монографії можна за посиланням на сайті Інституту історії України НАН України.
Фото Олени Худякової
