Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Чому спалити москву хотів навіть Богдан Хмельницький, та і не тільки він? Переконані, що більшість українців мріяли б на власні очі побачити цю, без перебільшення, яскраву подію.
Виявляється, що таке бажання виникало багато разів і не лише в українців. Більше про спалення цього міста у своєму матеріалі розповідає кореспондент АрміяInform Євген Букет.
Як свідчать літописи, в ХІІ – ХІІІ столітті москва щонайменше тричі спалювалася і будувалася заново. Та дерев’яна фортеця, що буцімто була закладена Юрієм Долгоруким на річці Москві, згоріла дотла в 1177 році завдяки рязанському князю Глібу Ростиславичу.
Тільки в 1339 році ставленик хана Узбека Іван Калита побудував на московському пагорбі Кремль, який став основою існуючого сьогодні міста. Але й після того воно вигорало десятки разів.
Український історик Микола Костомаров не без задоволення розповідав про це: «москва, як відомо, славилася багатьма історичними пожежами, що нищили не лише житла, а й тисячі людей.
Варто пригадати пожежу 1493 року, яка спустошила всю москву і кремль, славну пожежу 1547 року, коли, окрім будівель, заживо згоріло понад дві тисячі народу; пожежу 1591 року, що принесла Борису Годунову нагоду показати народу свою щедрість.
Пожежі за Михайла Федоровича були такими частими, що не обходилося без них жодного місяця; іноді на них була така родючість, що вони слідували одна за одною щотижня і навіть траплялося, що за одну ніч москва загорялася рази по два чи по три.
Деякі з цих пожеж були такими спустошливими, що винищували за один раз третину міста».
Карали московитів, брали в облогу їхню столицю та спалювали її Великий князь Литовський Ольгерд (1368), ординські хани Едигей (грудень 1408), Улуг-Мухаммед (1439), Мазовша (1451), кримський хан Мехмед I Ґерай (1521) та інші правителі.
Особливо яскравими та руйнівними були пожежі в серпні 1382 року, коли москву спустошив Тохтамиш, та 3 червня 1571-го, коли царя Івана IV покарав за несплату данини кримський хан Девлет I Ґерай. Мало не стер москву з мапи світу український гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний в 1618 році.
Тому не дивно, що саме спаленням столиці вирішив покарати недобросовісного союзника – московського царя і очільник Війська Запорозького Богдан Хмельницький.
Після того, як Богдан Хмельницький підписав у Переяславі союзницьку угоду з московитами, вони вирішили повернути собі вихід до Балтійського моря, втрачений згідно зі Столбовським миром зі Швецією 1617 року. Тому вбачаючи в діях москви загрозу власним інтересам, шведи вирішили втрутитися в конфлікт.
Упродовж 1655 року шведська армія захопила Велику Польщу, Мазовію і Малопольщу, розмістивши у найважливіших містах і замках, включно з Варшавою і Краковом, військові гарнізони. Король Речі Посполитої Ян ІІ Казимир програв вирішальну битву і втік до Священної Римської Імперії.
І саме австрійський цісар Фердинанд ІІІ, який взяв під опіку польського короля, придумав помирити царя Олексія Михайловича з Яном Казимиром, направивши в грудні 1655 року посольство в москву. Про це одразу стало відомо Богданові Хмельницькому.
Цар був дуже зацікавлений у військовій допомозі козаків у війні проти Швеції, яку мав намір оголосити найближчим часом. Тому почав вимагати від гетьмана: «мужиком его называючи…, чтоб до его митрополии москвы становился».
У відповідь на таке зухвальство, адже війна зі Швецією означатиме підтримку Речі Посполитої, «…Хмельницький з великим пересердям і, називаючи московського царя жидом, обіцяв прийти до столиці [москви], коли весна тільки настане зі 100 000 [козаків], щоб тільки зволив почекати у своїй столиці цар…»
Про це в березні 1656 року скаржилося московське посольство царя Олексія Михайловича австрійському імператору Фердинанду ІІІ-му.
Незабаром московія все ж оголосила війну Швеції і припинила бойові дії на польському фронті. А 24 жовтня того року в селі Немежа коло Вільна (тепер Вільнюс, Литва) між Річчю Посполитою і московською державою було укладене сепаратне перемир’я. Воно скасовувало Переяславську угоду з Військом Запорозьким.
Вже за місяць, 26 листопада 1656 року в місті Раднот (тепер Єрнут, Румунія) було підписано угоду між Україною, Швецією, Трансильванією, Бранденбургом та литовським князем Богуславом Радзивіллом про військовий союз для боротьби з Річчю Посполитою та майбутнього походу на москву, який мав завершитися її спаленням.
Але реалізації цих намірів завадила несподівана хвороба і смерть Богдана Хмельницького.
@armyinformcomua
Бойовий медик Володимир на псевдо «Док», який 19 місяців безперервно служив на передовій, розповів про справжнє пекло стабілізаційного пункту — місце, де щодня рятували понад пів сотні поранених без світла, під гуркіт авіабомб і постійними обстрілами.
Служба безпеки за сприяння Міністра оборони та Головнокомандувача ЗСУ викрила нове агентурне проникнення фсб до підрозділів Сил оборони України.
Бійці однієї з механізованих бригад провели успішні штурмові дії в селі Січневе на Дніпропетровщині, завдавши ворогу нищівних втрат: 50 окупантів було знищено, ще 8 — взято в полон.
На Лиманському напрямку Сили оборони втримують позиції в Торському й Зарічному. Попри безперестанні штурми російської піхоти та іноземних найманців.
Українські морпіхи спростували російську пропаганду про нібито «перемогу» ворожого човна, оприлюднивши повне відео бою — на ньому видно, як цей самий човен, що спочатку уникнув удару FPV-дрона, був знищений наступним пострілом.
Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо посадовця однієї з військових частин Донеччини, який відправив підлеглих працювати на його родину. Зокрема бійці продавали вуличну їжу в Покровському районі Донеччини.
від 20100 до 25000 грн
Миколаїв
Державна прикордонна служба України
від 6000 до 7000 грн
Дніпро
Комендатура військових сполучень (Дніпро)
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…