Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
24 січня інформаційне поле накрив шквал заяв про причини падіння Іл-76 з боку російських політиків і пропагандистів, який здійнявся в перші години після авіатрощі.
Російські офіційні особи поспішили звинуватити уряд Німеччини і США у тому, що вони надали Україні зброю, яка знищила літак з начебто гуманітарною місією.
Але як мінімум одна маніпуляція ворога стає очевидною, якщо розглянути радіус дії німецького IRIS-T або дослідити доцільність розміщення дороговартісних Patriot майже на лінії бойового зіткнення.
«Літак Іл-76 був збитий. Трьома ракетами зенітно-ракетного комплексу або Patriot, або IRIS-T німецького виробництва, фахівці розберуться», — заявив одразу після інциденту голова комітету по обороні в російській держдумі Андрій Картаполов.
АрміяInform вирішила розпитати українського експерта про маніпуляції, до яких вдалися росіяни у цій ситуації, та про те, чим саме і ким міг бути уражений російський військовий літак.
«Почну з того, що будь-які заяви з ворожого табору слід сприймати виключно як сплановану інформаційно-психологічну операцію. На якусь «отсєбятіну», тобто власну оцінку подій, там давно накладене табу», – зазначив в ексклюзивному коментарі нашій редакції провідний науковий співробітник Державного музею авіації Національного авіаційного університету України, кандидат історичних наук Валерій Романенко.
Експерт здивований некомпетентністю Картаполова, адже німецький ЗРК за своїми характеристиками взагалі відноситься до зброї малого та середнього радіусу дії.
«І про таке «тризірковому» генералу картаполову соромно не знати. Максимально, на що здатні ракети від IRIS-T, так це діставати цілі на дистанції до 40 км. А відповідно то тих схем, які малювали росіяни, там відстань від придуманої ними точки пуску до цілі була удвічі більшою», – каже він.
Експерт при цьому визнає, що Україна має більш далекобійні комплекси, як от старі радянські С-300 різних модифікацій та поставлені партнерами Patriot або ж SAMP/T, які теоретично здатні вирішувати подібні ураження.
-
- російські офіційні особи «не вгадали» з радіусом дії західних ЗРК, звинувачуючи партнерів у постачанні Україні ракет
«Але тут треба зважати, що розміщувати засоби ППО безпосередньо на кордоні, або ж «за першими окопами» ніхто не стане. Адже таким чином їх можна наразити на вогонь ворожої артилерії», — зазначив Валерій Романенко.
Оцінюючи оперативну обстановку, яка в той день складалася в бєлгородській області росії, експерт нагадав, що саме під час перебування в тому районі Іл-76 було оголошено повітряну тривогу у зв’язку з можливою атакою українських дронів в регіоні. Таким чином, місцеві засоби ППО мали бути переведені в режимі бойової готовності.
-
- Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Національного авіаційного університету України. Фото: ДМА.
«На відміну від знищення 14 січня літака далекого радіолокаційного виявлення А-50 та ураження повітряного пункту управління противника Іл-22, цього разу росіяни чогось категорично не захотіли записати до свого активу ймовірність втрати Іл-76 внаслідок так званого «дружнього воню» — своїх же ракет. А не виключати варіант friendly fire тут як раз і не варто. Тим більше, що маємо історичний прецедент», — зазначив Романенко.
Він нагадав катастрофу російського Ту-154 над Чорним морем 4 жовтня 2001 року, коли загинули 78 людей з лайнеру авіакомпанії «Сибір» рейсу SBI-1812, що слідував за маршрутом Тель-Авів — Новосибірськ.
Згідно з висновком Міждержавного авіаційного комітету, літак був ненавмисно збитий ракетою українського комплексу С-200, запущеною в рамках спільних російсько-українських військових маневрів, що проводилися в тому районі.
Принагідно слід зазначити, що українська влада тоді закрила для польотів сектор стрільб у межах своєї юрисдикції. Літак авіакомпанії «Сибір» вибухнув і впав у зоні відповідальності російського Північно-Кавказького центру управління повітряним рухом, який не заборонив проліт пасажирських рейсів у цьому районі.
У випадку з Іл-76 ситуація могла скластися приблизно так само, вважає експерт і додає, що при оголошенні тривоги на бєлгородщині там активно працювали саме російські засоби ППО.
«Ракети комплексу С-300, якими ворог намагається уразити наші БПЛА, мають напівактивне радіолокаційне наведення. Тобто більшу частину шляху після пуску вони долають по променю наземного радіолокатора. А кілометрів за двадцять до цілі вони включають власне самонаведення», – каже Романенко.
Експерт констатує, що якщо в повітрі знаходяться кілька об’єктів, то ракета може обрати ціль з більшою поверхнею відбиття радіосигналу: у порівнянні з маленьким дроном, у «сприйнятті» ракети ЗРК, величезний транспортний літак такою і є.
