Яка сьогодні ситуація із забезпеченням харчування у військових частинах? З якими виробниками готовий співпрацювати ДОТ? Та чому ми вчимося в західних партнерів у напрямі закупівель для війська?…
З осені минулого року десятки тисяч українців та українок уже подали свої резюме на вакансії в ЗСУ, користуючись новою системою рекрутингу.
У Міноборони кажуть, що головний результат для них — це мотивована людина, яка служить там, де вона хотіла. Розповідаємо, як ця система працює зсередини, що може піти не так під час оформлення на службу і як триває робота над покращенням процесу.
Наразі співпраця Сил оборони з платформами пошуку роботи виходить на новий рівень — МО працює над запуском влаcної рекрутингової агенції.
Чи надасть вона можливість цивільним людям потрапляти на військову службу за обраним фахом? Як рекрутер допомагатиме кандидату проходити бюрократичні процедури? Та які нині існують реальні варіанти по-людськи влаштуватись на військову службу?
Про це кореспонденту АрміяInform розповів уповноважений представник Міністерства оборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець. Нижче — перша частина інтерв`ю з ним.
— Пане Олексію, чому в Міністерстві оборони виникла ідея створити власну рекрутингову агенцію? Адже є співпраця відомства із платформами Lobby X, OLX, Work.ua та Robota.ua?
— Ми бачимо зараз, що ініціатива, яка почалася з середини листопада минулого року щодо співпраці із цими онлайн-платформами, дуже активно розвивається. За кількістю військових частин, які долучились, — нині це вже більш ніж пів тисячі підрозділів.
І це тільки за два останні місяці. І вже більш ніж п’ятдесят тисяч відгуків на розміщені вакансії. Щотижня кількість збільшується. Це показує, що вже з’явилася довіра до людей, які цим займаються, що це дійсно працює. Згадані онлайн-платформи виконують фактично тільки функції джоб-бордів, дошки оголошень, по суті. Тобто військові частини розміщують там вакансії, які в них є.
Згодом виникла ідея, щоб Міністерство оборони могло структуровано і консолідовано забезпечити такий рекрутинг. Оскільки згадані онлайн-платформи — це лише одна складова, яка не покриває всього процесу.
Нині ми маємо військові підрозділи в Силах оборони, їх кілька тисяч. Вони для себе рекрутують людей. Відповідно ми маємо кілька тисяч, умовно, працедавців, кілька тисяч уповноважених офіцерів, кадрових служб, які з огляду на своє розуміння, досвід, манеру спілкування тощо, власне, підбирають людей.
Тож, ми маємо потенційно кілька тисяч підходів до цього процесу. Як ти його не регулюєш, як ти вказівками чи директивами не доводиш, все одно це буде, умовно кажучи, кілька тисяч варіацій на тему рекрутингу.
Ми дуже плідно і щільно спілкуємося із вказаними онлайн-платформами. Допомагаємо, максимально розвиваємо співпрацю. І вже є відгуки. Іноді ми бачимо це в соцмережах, коли люди скаржаться на те, що «я подався на вакансію, у відповідь тиша». Тиждень тиша, два тижні. І людина, звичайно, ображена, обурена: мені ніхто не відповів, це все профанація, це обман і так далі.
Ми розуміємо, що на практиці десь є офіцер-кадровик, який розмістив вакансію. Йому «звалились» дві сотні заявок, наприклад. Він відібрав тих, які йому найбільше за профілем підходять. З тими людьми сконтактував. А для решти — у нього немає часу.
Ми розуміємо, що люди різні, очікування різні, бачення різні. Тому цей процес треба систематизувати, правильно організувати і забезпечити цю сервісну функцію. Щоб у людей не виникало обурення або якогось відторгнення нашої ідеї.
Бо якщо людина вже заявилася, то, звісно, різний може бути рівень мотивації і готовності до служби, але якщо заявилася на вакансію, значить, вже є у неї якийсь відсоток готовності служити. Значить, вже нам цю людину треба максимально залучати до цих активностей, роз’яснювати, відповідати на запитання, включати в будь-які види комунікацій. Бо людина вже проявилася: не переховується, не ухилянт, готова служити.
Недарма вище керівництво Збройних Сил і Міністерства оборони каже, що нам потрібні мотивовані люди в армію. І це завдання номер один. Ця мотивація підтверджується і народжується в комунікації. Людині треба пояснювати, як все відбувається. А для цього треба побудувати процес: від першого контакту до безпосередньо того моменту, коли людина вже прийде в частину і почне служити.
Між оцим першим контактом і моментом, коли людина потрапить до частини, відбувається дуже багато чого. Цей процес треба вибудувати, якісно налаштувати, щоб кожен — залежно від фаху, віку, досвіду, мотивації, бажання — потрапив на ту посаду, яка йому дійсно підходить.
Ми нині вкладаємо час, ресурси, сили і засоби у створення агенції, яка буде цим процесом займатися. Все це в тісній взаємодії з Генеральним штабом, тому що ми комплектуємо, насамперед, Збройні Сили. Але загалом є мета об’єднати в майбутньому цю функцію для всіх Сил оборони. Щоб людина могла з нашою допомогою потрапити до військових підрозділів інших складових Сил оборони, не тільки до ЗСУ.
Ще одна важлива складова — комунікаційна. Як онлайн, так і офлайн нам слід доносити і пояснювати людям, яка є служба, які є частини. Окрім частин, про які всі знають, які дуже класно організували свою промоцію, є велика кількість інших — бойових, небойових — яким теж треба мотивовані люди. Але ці підрозділи не мають досвіду і спроможності так до себе залучати людей.
Налагодження цих комунікацій, проведення роз’яснювальної роботи, щоб максимально людям донести, які в них є можливості, які в держави є можливості, що держава пропонує, що військові пропонують — це важливо, щоб людина могла себе знайти. І це все, власне, сходиться в агенції рекрутингу, яку ми нині створюємо.
— Маленьке уточнення. Якщо це буде рекрутингова агенція Міноборони, чи означає це, що там буде все ж таки випрацьований типовий алгоритм у роботі?
— Так, має бути один державний алгоритм, який би мав стандарти якості. У взаємодії з Генеральним штабом ми будемо доносити їх до військових частин, казатимемо, як їм треба діяти. Ми знаємо, що Генштаб розробляє відповідні методичні рекомендації, як цей процес має налаштовуватись.
— Ви казали, що для вас важливо, аби людина, яка приходитиме до рекрутингової агенції Міноборони, спілкувалась саме із цивільним фахівцем. Чому акцент саме на цьому?
— Є кілька факторів. Ну, по-перше, у нас уже скоро буде 10 років загалом, як триває війна. І тут є психологічний момент. Для людини, яка вагається, чи йти до армії, їй важливо, з ким вона спілкуватиметься спочатку: з військовим чи цивільним.
По-друге. Якщо є можливість до важливої функції держави залучити цивільних, які володіють відповідними знаннями, то це добре. Ми розуміємо, що в рекрутинговій агенції Міноборони можуть працювати люди, які за певних обставин вже непридатні для військової служби, тобто демобілізовані з різних причин. Але вони розуміють, як працює армія, вони можуть дати відповіді на багато питань. Або жінки — родичі військовослужбовців, які теж мають свій досвід, знають, як все відбувається.
Таким ми бачимо портрет нашого рекрутера. Далі ми його готуємо, вчимо: в яких ситуаціях йому доведеться бути, що він має відповідати, як має взаємодіяти. Ми розуміємо, що такий рекрутер буде в тісному контакті безпосередньо з військовими, які далі оформлюватимуть цю людину, і у контакті з військовою частиною, яка для себе підшуковує кандидатів.
Власне, ексклюзив цієї функції (рекрутера. — Ред.) у тому, що людина не спілкується по телефону з кадровиком, який сидить за тисячу кілометрів десь. Фізичний контакт, він багато чого дозволяє — поставити всі запитання, з’ясувати. І оцінити людину можна набагато глибше. І пройти тестування.
Наше завдання зараз — максимально людей залучати, пояснювати їм, що армія — це не чорний ящик.
— Чи правильно я зрозумів, що в нашому ланцюжку будуть лише відвідувач агенції, рекрутер і військова частина? Чи ще будуть посередники?
— Як ми це бачимо. Є модель, яка запланована. Вона може ще підлягати якимось змінам, тому що ми адаптуємося під виклики… Отже, людина прийшла до місця, де є рекрутери — поспілкуватися, про щось дізнатись. Фізично перший контакт відбувається з рекрутером. Відбувається обмін інформацією, людина отримує відповіді на свої запитання, з’ясовує якісь моменти…
І якщо все складається, і людина каже: я зрозумів, чим займається ця військова частина, на цю посаду я готовий йти, я все зрозумів — то людина тут же на місці оформлює перший пакет документів, з яким вона потім йде до ТЦК та СП. Тому що оформлюють людину безпосередньо за всіма процедурами саме там. У нас немає іншої точки входу, крім ТЦК та СП.
Рекрутер, відповідно, перебуває на зв’язку з ТЦК та СП і контролює цей процес. Тобто він людину супроводжує далі по всіх етапах. Він відповідальний за неї.
Це в нього у KPI (ключові показникии ефективності — англ.), в оцінці його результатів записано. Що людину, яку він рекрутував, має довести до частини, проконтролювати, щоб вона стала на посаду. Рекрутер телефонує, пише, за потреби підключає керівників, інші структури.
Тому що достатньо багато кроків треба зробити на цьому шляху: оцінка, проходження перевірки, медичний огляд… І зрештою після цього є два можливі варіанти. І нині вони обидва працюють. Ми дивитимемося, як саме це робити максимально зручно і для людини, і для частини. Бо наша мета — щоб людина максимально спокійно потрапила на посаду, щоб була навченою.
Варіант перший. З ТЦК та СП людина направляється до навчального центру і проходить базову загальновійськову підготовку. Потім, якщо посада передбачає, проходить фахову підготовку — у цьому ж центрі або в іншому. Після цього людина їде в частину.
Або варіант другий. І він теж практикується. Це коли людина з ТЦК одразу потрапляє до частини. І військова частина оформлює документи, гарантує, що навчить цю людину. І вже з частини вона їде до навчального центру. Звідти повертається до свого підрозділу.
І перший, і другий варіанти працюють. Далі тільки людський чинник. Для цього є рекрутер, який максимально має провести людину по всіх цих бюрократичних процедурах, щоб досягти бажаного результату. А бажаний результат для нас — це коли мотивована людина служить там, де вона хотіла, там, де частина її побачила. Це як шлюбний контракт: ми зійшлися, ми бачимо наше світле майбутнє разом.
Звичайно, є ще один момент — підготовка. Якщо людина потрапляє в неякісну систему базової підготовки, то вже на цьому етапі демотивується. Тому нині Міністерство оборони вживає заходи і витрачає зусилля для того, щоб вплинути на ці процеси, щоб разом з Генеральним штабом забезпечити максимально якісну базову підготовку людей.
Друга частина інтерв`ю: Рекрутинг в ЗСУ: надаємо можливість для нормального вибору місця служби
