Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Чи можна замінити артилерійські системи дронами, зокрема FPV? Чи справді наймолодший клас озброєнь, що розвивається найбільш динамічно, здатен виконувати завдання, які до цього робила ствольна артилерія?
Кореспондент АрміяInform поставив ці запитання експертам та проаналізував аргументи сторін у дискусії «арта проти FPV».
Що ми знаємо про FPV
FPV (з англійської First Person View — вид від першої особи) — поняття, що використовується для визначення технічних пристроїв, здатних передавати реальність, що оточує їх, віддаленому оператору.
У таких дронах реалізована система так званого технічного зору, коли зображення з відеокамери на апараті в реальному часі транслюється на окуляри віртуальної реальності на голові оператора. У такий спосіб оператор бачить місцевість як пілот літака.
Конструкція FPV-дрона, яку найчастіше використовують ЗСУ, є симбіозом квадрокоптера, системи техзору та бойової частини, переважно — готової, від гранатометного пострілу.
Говорити про сталі ТТХ тих чи інших моделей FPV-дронів сьогодні зарано через те, що існує велика кількість виробників, що займаються «гаражним складанням», а також через те, що навіть у серйозних виробників характеристики виробів відрізняються від партії до партії, зазвичай як результат використання різного комплектовання.
Як розвиваються FPV
Уже сьогодні можна відстежити тенденції розвитку даного класу БПЛА. Як вважає військовий аналітик Сергій Березуцький, найбільш впадає у вічі збільшення геометричних розмірів самого коптера, наприклад, спостерігається впевнений «дрейф» від семидюймових рам до десятидюймових і вище.
Найімовірніше це викликано тим, що значні цілі на глибині близько 6 км від лінії бойового зіткнення вони вже вибили, і для поразки цілей на більшій глибині потрібно збільшувати радіус дії БПЛА.
Власне, робота в цьому напрямі вже ведеться, і вже створено FPV-дрони, які можуть нести БЧ на дальність до 30 км. Як бойову частину FPV-дронів використовують уламково-фугасні та кумулятивні боєприпаси для ураження живої сили або для цілеспрямованого полювання на бронетехніку.
Фактично дальність дії та потужність БЧ більшості FPV-дронів сьогодні можна порівнювати з роботою батальйонних мінометів. Хоча це дуже умовне порівняння і говорити про те, що дрони можуть замінити звичайну артилерію, передчасно.
Що не під силу FPV?
Застосування таких дронів на даний момент не дозволяє вести загороджувальний вогонь, або придушити опорний пункт, утім, масоване їх використання може зірвати висування колони противника або знищити вогневі точки взводного опорного пункту росіян (ВОП) перед початком штурму.
Мала, відносно снаряда, потужність БЧ дрона компенсується високою точністю влучання, у низці випадків — у танковий люк або всередину бліндажа. У перспективі, рійове використання БПЛА підвищуватиме ефективність схем їх тактичного застосування.
Тож, на думку Березуцького, порівняння застосування FPV-дрона з артилерійським снарядом некоректно з цілої низки причин, незважаючи на те, що вони мають сфери бойового застосування, що частково перетинається.
Він підкреслює, що в наш час кожен із цих класів озброєнь має власну цільову нішу: артилерія, наприклад, впевнено домінує в разі потреби завдавання потужних точкових артударів на великі дальності.
До того ж витрати FPV-дронів на одну броньовану одиницю коливаються в межах від десяти (а часом навіть і всі десять знищують без ураження цілі) до трьох-п’яти, залежно від стійкості зв’язку оператора з БПЛА та майстерності оператора щодо протидії завадам РЕБ.
Сьогодні росіяни досить швидко вчаться, і застосовують все нові та нові засоби протидії нашим дронам, через що велику кількість дронів збивають ворожими засобами РЕБ ще на підльоті до ЛБЗ.
Масштаби не ті
За словами військового оглядача Віктора Кобзарика, як у 2022-му, так і у 2023 році найактивніше українські військові знищували ворожі ракетно-артилерійські системи в розпал наших контрнаступальних і наступальних дій.
Рекорди 2022 року припали на період підготовки до звільнення Херсона, коли восени, за даними Генштабу ЗС України, у контрбатарейній боротьбі на фронті було знищено 789 ворожих артсистем.
Загалом у 2022 році ЗСУ знищили 2021 російську артсистему. Втім, безперечним рекордсменом для нас став 2023 рік, протягом якого фактично без підтримки з повітря було відправлено на металобрухт 6553 одиниці самохідної й причіпної ворожої артилерії, та більшість із 947 РСЗВ.
До слова, все це відбувалося за все ще тотальної переваги ворога в чисельності ракет і артилерії.
Виконати подібний обсяг роботи зі знищення артилерії росіян силами лише FPV-дронів було б просто неможливо.
Загальновідомо, що від початку широкомасштабної війни наші партнери намагалися постачати Україні якомога більше далекобійних артилерійських систем — як реактивних, так і ствольних.
Але їх у нас, на жаль, і нині недостатньо, через що українські ракетники й артилеристи застосовували переважно радянські зразки озброєння.
Тому фахівці українських оборонних підприємств зосередили увагу на відновленні, ремонті та модернізації наявних артсистем, виготовленні нових гаубиць, зокрема САУ «Богдана», нових ракет.
Використовуючи сучасні засоби виявлення цілей — радари, БПЛА, змінюючи тактику застосування у 2022–2023 роках, українські артилеристи і ракетники досягають успіхів як в організації контрбатарейної боротьби, так і в знищенні росіян на позиціях і в місцях розташування далеко від лінії фронту.
Як відзначив начальник Головного управління ракетних військ і артилерії та безпілотних систем Генерального штабу ЗС України бригадний генерал Сергій Баранов, «нині ми в контрбатарейній боротьбі знищуємо артилерію ворога „з рахунком“ 5:1 на нашу користь».
У сучасній військовій історії нічого подібного ще не було. І, судячи з цифр щоденних зведень Генерального штабу ЗС України, ця тенденція зберігатиметься.
