Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Рік тому, в самий розпал війни, в Повітряних Силах було створено Центр морально-психологічної підтримки. Потреба в його створенні була продиктована важкими умовами, пов’язаними з веденням бойових дій: постійні стреси, періодичні втрати в підрозділах і військових частинах тощо. За таких умов робота психологів у військових колективах є, вочевидь, неоціненною.
У Центрі морально-психологічної підтримки Повітряних Сил журналістові АрміяInform розповіли, що це — невелика за штатом військова частина, яка, проте, складається зі справжніх професіоналів, фахових психологів та фахівців з комунікації, що майже не бувають у пункті постійної дислокації — постійно працюють у військах. А саме: у військових частинах та з’єднаннях Повітряних Сил по всій території України, включаючи райони ведення бойових дій.
— Приблизно одночасно з формуванням нашого центру в полках та бригадах почали створювати групи контролю бойового стресу, з якими сьогодні наші фахівці пліч-о-пліч працюють у військах, — розповідає начальник Центру морально-психологічної підтримки Повітряних Сил підполковник Олександр Швець. — У складі високомобільних груп внутрішніх комунікацій офіцери й сержанти центру відряджаються до військових частин, працюючи з особовим складом і допомагаючи йому. І, треба сказати, не лише частин Повітряних Сил, а й, буває, працюють з військовослужбовцями підрозділів Сухопутних військ, які виконують бойові завдання на різних напрямках. Групи на виїзді практично щотижня.
Йдеться про високомобільні групи «Альфа» та «Чарлі». Протягом року роботи фахівці цих підрозділів побували у близько 140 військових частинах, а їхня робота охопила понад 5,5 тисяч військовослужбовців, півтори тисячі з яких — це солдати строкової служби, тобто військова молодь, психологічний супровід для якої, мабуть, потрібен найбільше.
У цілому центр призначений для оперативного реагування на зміну морально-психологічного стану особового складу Повітряних Сил під час виконання військовими частинами й підрозділами, закладами й установами завдань за призначенням і відновлення боєздатності в будь-яких умовах обстановки. А це величезний обсяг найрізноманітніших завдань та обставин, як то кажуть, неоране поле для психолога, і тим більше — під час війни. Це і робота в підрозділах, у яких внаслідок бойових дій є втрати, і робота з психологічної підтримки сімей загиблих, починаючи з їх оповіщення про загибель військовослужбовців, і надалі супровід цих родин. А ще — нескінченні тренінги, дебрифінги, індивідуальні консультації, надання методичних рекомендацій командирам підрозділів щодо роботи з особовим складом… До слова, відбувається вся ця робота за запитами командирів військових частин, і стає цих запитів дедалі більше. Із заступниками командирів з морально-психологічного забезпечення центр налагодив комунікацію. Триває повсякденна співпраця з ними з різних нагальних питань, що стосуються соціального супроводу військовослужбовців та членів їхніх сімей, у тому числі й щодо виплат грошової допомоги сім’ям загиблих.
Фахівці високомобільної групи внутрішніх комунікацій «Альфа», зокрема, працюють і над виявленням та нейтралізацією потенційних загроз в інформаційній сфері, що здійснюють негативний вплив на особовий склад, проводять заходи внутрішньокомунікаційної роботи — бесіди й практичні заняття з особовим складом.
— Внутрішньокомунікаційна робота, простими словами — налагодження взаємин у військових колективах, між офіцерським та сержантським, сержантським та рядовим складом, — пояснює підполковник Олександр Швець. — Усе це допомагає зняти соціальну напругу у військових колективах і сприяє досягненню основної мети нашого центру — надання морально-психологічної підтримки військовослужбовцям.
Психологи групи «Чарлі» працюють над формуванням стресостійкості у військовослужбовців, над злагодженням військових колективів. Але не тільки. Окрім бесід, тренінгів та індивідуальних консультацій, значною частиною їхньої служби є робота із сім’ями загиблих та військовослужбовцями підрозділів, що зазнали втрат. Це надання першої психологічної допомоги в гострих і стресових станах.
— Наша робота більше пов’язана з особистим, з почуттями людей, їхнім горем та болем, тому все це ми не висвітлюємо, не проговорюємо, — розповідає адміністратор групи «Чарлі», начальник відділення оперативної психологічної роботи капітан Леніяр Білялова. — Ти бачиш людину, оцінюєш її стан і знаходиш те єдине правильне індивідуальне рішення, яке допоможе саме зараз і саме їй, підтримає цю людину в гострому шоковому стані…
Торік досвід роботи психолога допоміг Леніяр Енверівні дати раду постраждалій внаслідок ракетного обстрілу родині на Одещині. Тоді ворог завдав ракетного удару по одному з аеродромів, і ракета влучила в гуртожиток, в якому проживали, зокрема, і сім’ї військовослужбовців, загинув 15-річний хлопець…
Так само багато роботи з психологічної підтримки випало на долю капітана Білялової і після торішнього ракетного удару московитів по Вінниці. Коли ракети влучили в Будинок офіцерів та площу перед будинком побуту «Ювілейний», офіцер перебувала неподалік, тож одразу побігла на місце трагедії й кілька годин допомагала з психологічною підтримкою постраждалих, а потім ще довелося їхати до сімей загиблих, підтримувати їх… Словом, робота військового психолога — далеко не цукор, і вимагає залізних нервів. А підрозділ складається переважно з тендітних жінок! Отож і міркуйте про роль та місце жінки в українському війську!
З нагоди першого дня народження Центру морально-психологічної підтримки Повітряних Сил його особовий склад привітали заступник командувача Повітряних Сил генерал-майор Валентин Листопад та начальник управління морально-психологічного забезпечення Командування Повітряних Сил полковник Андрій Могілатенко. Найкращі військовослужбовці частини заохочені грамотами й подяками, а капітанові Леніяр Біляловій наказом командувача Повітряних Сил присвоєно чергове військове звання «майор». Також із першою річницею колективу центр привітали солісти Центру військово-музичного мистецтва Повітряних Сил.
Фото — В’ячеслав Олійник
