Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Статичне положення вогневої позиції в сучасних збройних конфліктах, навіть підготовленої й усебічно укріпленої, з високою ймовірністю може призвести до її викриття й ураження силами супротивника. Засоби контрбатарейної боротьби в нинішній російсько-українській війні є такими самими її визначальними атрибутами, як і бойові дрони. Тому ведення вогню зі статичного положення, особливо з ракетно-артилерійського озброєння, протягом тривалого часу може дозволити супротивнику точно визначити місцеперебування бойового розрахунку. І навпаки, зміна позиції часто ускладнює ворогові намір розпочати ефективну контратаку. Саме таким сучасним вимогам і відповідає мобільна мінометна система Alacran/Scorpion.
Українські гармаші вже ознайомилися з цим видом озброєння й поділилися з кореспондентом АрміяInform своїми враженнями від його практичного застосування. Але спочатку розкажемо про передісторію його створення й деякі технічні характеристики.
«Відстрілявся і забрався». Приблизно таким є гасло системи Scorpion. Точніше, спочатку вона стала відомою під назвою Alacran, адже була розроблена сімейним зброярським підприємством з Іспанії під назвою NTGS (New Technologies Global Systems). І щоб одразу уникнути плутанини в цих двох назвах, звернімося до статті зі словника Кембриджського університету: «alacrán (іспанською) та scorpion (англійською) — тварина того ж класу, що й павуки, що має хвіст із жалом». У цьому короткому тлумаченні британських лінгвістів фактично викладено як загальну відсутність різниці між іспанською та американською назвами цієї саморухомої мортири, так і її конструктивні особливості. Адже тим самим скорпіоновим жалом у цієї бойової машини є міномет. Тож іспанська NTGS є виробником Alacran, а американська Global Military Products, підрозділ Global Ordnance, співпрацює з іспанцями, щоб адаптувати Scorpion та поширювати його на міжнародному рівні.
Коли вперше бачиш, як працює Alacran/Scorpion, стає зрозуміло, що його назва не просто має на меті звучати ефектно — це пряме посилання на анатомію хижої комахи. Подібно до шарніра жала скорпіона, мінометна система виходить із задньої частини вантажівки по дузі, доки не досягне свого кінцевого положення з опорною плитою, притиснутою до землі. Це розгортання займає приблизно 30 секунд і може бути розпочато, щойно автівка зупиниться на обраній бойовій позиції. Протягом наступних 15 секунд досвідчений екіпаж, що складається з усього лише двох осіб, може вистрілити першим 81-мм або 120-мм мінометним снарядом (залежно від встановленої змінної труби міномета). За першу хвилину Scorpion здатний зробити 12 пострілів. Після цього швидкість стрільби зменшується до чотирьох пострілів на хвилину. Що ще важливіше, Scorpion можна скласти та відвезти із займаної позиції лише через 21 секунду після останнього пострілу.
Як зазначає у своїх дописах американський експерт з озброєння Патрік Маккарті, ця система — це набагато більше, ніж проста мінометна труба, що розгортається. Вона має метеостанцію, яка є частиною комплексу і сприяє підвищенню точності ведення вогню. Високотехнологічна система керування вогнем використовує подвійні пристрої GPS для визначення місцеположення та орієнтації місцеперебування цієї бойової машини, порівнює це місце з визначеними цілями та обчислює балістичну траєкторію кількох типів боєприпасів. Також у ній вмонтована шафа електроніки, в якій розміщені системи керування кутом і напрямком мортири, системи зв’язку та автономна батарея живлення. На протилежному боці рами Scorpion — ще одна шафа, що відповідає за пневматику й містить компресор, резервуари для зберігання та електромагнітні клапани, які контролюють операцію складання та розкладання. Системою керування вогнем можна управляти з екрана комп’ютера та клавіатури в кабіні автівки, тим самим убезпечуючи оператора із зони радіуса пострілу міномета, або ж нею можна керувати з аналогічних панелей керування поза автомашиною.
Опорна плита системи Scorpion спирається на землю, розподіляючи віддачу, щоб не створювати навантаження на шасі та підвіску машини, на якій вона змонтована. Після того, як система розгорнута, труба все ще має кут руху в 120 градусів, тому її можна точно націлити, не вимагаючи від водія паркування під точним кутом. Бортові боєприпаси можуть містити до 72 набоїв калібру 81 мм або 40 мін калібру 120 мм. Максимальна дальність для кожного з цих боєприпасів становить 6500 метрів і 8000 метрів відповідно.
Що стосується транспортних засобів, на які безпосередньо монтується, а потім транспортується мінометна система Alacran/Scorpion, у Global Military Products зазначають, що її можна адаптувати до будь-якої колісної або гусеничної машини понад 1,5 тонни без потреби в посиленні конструкції. Перші прототипи розміщувалися на Land Rover Defender і URO VAMTAC, іспанському військовому автомобілі, порівняному з американським Humvee. Авто, що зображене нижче, — Toyota Land Cruiser VDJ79 2021 року випуску з турбодизелем V-8 і п’ятиступінчастою механічною коробкою передач. Воно не має жодних конструктивних змін, окрім видалення сидіння, щоб звільнити місце безпосередньо для Scorpion. Завдяки загальній вазі 3250 кг (без боєприпасів) вся установка є досить легкою, щоб її транспортувати гелікоптерами та багатьма типами літаків.
Global Military Products вважає, що Scorpion пропонує величезну перевагу перед застарілими мінометними системами, які зараз використовуються армією та морською піхотою США й низки країн НАТО і які, за їхніми словами, «по суті, не змінилися з часів Другої світової війни». Схожої думки й воїни одного з підрозділів Сил оборони України, з якими довелося поспілкуватися кореспонденту АрміяInform і які вже на практиці застосовують цей тип озброєння.
— Наш підрозділ уже застосовував цю техніку, а саме — іспанській самохідний 120-мм міномет Alacran. Техніка показала себе дуже добре, вона точніша, ніж стаціонарний міномет аналогічного калібру будь-якого походження. Також до цього всього зменшена кількість людей у розрахунку. Якщо на стаціонарний міномет радянського або іноземного виробництва потрібно від 3 до 5 людей, то тут лише 2. Водій, він же помічник, та друга людина — це командир бойової машини, — зазначили в підрозділі, де вже стала на озброєння ця бойова машина.
Не бачать наші воїни і якихось надзвичайних складнощів в її опануванні.
— Якщо людина працювала зі звичайним мінометом та має трошки розуміння в комп’ютерах, то все буде легко та зрозуміло. Насправді там не так і багато електроніки, один комп’ютер. Є деякі тонкощі/лайфхаки в роботі та бойовому застосуванні, але це все — особливості бойової роботи і їх ми залишимо при собі, — зазначили українські гармаші.
Особливо відзначили українські мінометники швидкість Alacran.
— Ось, наприклад, щоб поставити звичайний 120-мм міномет, потрібно витратити десь хвилин 5–7, буває і до 10. Поки донесеш, збереш, зорієнтуєш бусоль, міномет, це все час, а «Алакрану» потрібно 15–20 секунд, і він вже готовий до відкриття вогню по ворогу. Так само і коли потрібно швидко залишити вогневу позицію — зі стаціонарним мінометом довго, поки збереш усі речі. А тут — склав міномет, завів авто й поїхав. Ми все-таки віддаємо цій зброї перевагу саме в її мобільності та швидкості. Але все залежить від поставлених завдань на підрозділ. Усюди є плюси й мінуси. Головне, що потрібно враховувати під час роботи на цій техніці, це те, що наші вороги про нього знають і вони на нього полюють. Потрібно бути завжди пильним, а з огляду на те, що зараз є купа засобів БПЛА, на одному місці довго стояти не потрібно, — констатували українські оборонці.
