Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Звільнена Силами оборони України частина Херсонщини перебуває під постійними обстрілами росіян. Нелюди гатять як по місцевій інфраструктурі, так і по цивільних помешканнях. Одним з таких населених пунктів є село Зміївка, у якому попри оголошену евакуацію, продовжують ще жити місцеві мешканці.
Раніше, за мирних часів, до села приїздив навіть король Швеції, адже Зміївка була заснована шведськими поселенцями. Зараз же ситуація критична — безлюдні вулиці, потрощені будинки і моторошна тиша. Шкільний понівечений автобус не возить дітей до школи, адже ні дітей, ні школи в Зміївці, що на Херсонщині, більше немає.
Інколи, на короткий час, у селищі оживала лише одна вулиця, на якій розташовувався єдиний в населеному пункті магазин, проте і він нещодавно був зруйнований під час ворожого бомбардування.
У цій крамниці працювала пані Людмила, а тепер жінка без роботи та ще й лишилась домівки після останнього обстрілу.
— Ми, як діти підземелля, була така книжка, так і ми зараз. Я дві доби спала в підвалі, а КАБи летять, і тільки вибухи чути. Був у мене дім — немає його тепер, був магазин — і він у руїнах, — у відчаї каже жінка. — Кожен день до нас по 6, по 9 КАБів залітає. Звісно, жодного сигналу тривоги тут не має. Тільки коли чутно, що літак зверху робить таку петлю, то значить він скидає бомбу і залишились лічені секунди, щоб сховатись.
Після звільнення ЗСУ, населений пункт перебуває під постійним вогнем росіян. Місцеві мешканці не розуміють, навіщо рівняти село із землею, та ще й у такий нелюдський спосіб, адже під час потрапляння КАБів людей, які знаходяться поруч, фактично розриває на шматки.
— Страшне, що роблять цими бомбами. Тепер мінометні обстріли згадуються, як щось незначне, — каже пані Людмила.
У Зміївці зараз немає зв’язку, світла, роботи. Влада та волонтери щотижня доправляють елементарну гуманітарну допомогу, в основному, це питна вода, продукти харчування та засоби для опалення.
— Воду питну привозять, дають по 5 літрів на кожну людину, два рази на тиждень воду включають централізовано. Загалом продукти є, корми для тварин теж передають. Хлібину дають раз на тиждень на людину.
Розбиті вікна, зруйновані будівлі — уже звична картина міста, куди «асвабадітєль» дотягується своєю кістлявою рукою. А майже поруч, на тому березі, тимчасово окуповане українське місто Каховка, звідки ворог, як завжди прикриваючись мирним населенням, здійснює свої обстріли.
— Всі без винятку населені пункти вздовж берега обстрілюють. Арта, танки, міномети, авіаційні бомби — все це застосовують окупанти хаотично. У Зміївці, наразі, ситуація дуже складна, — розповів представник групи ЦВС окремої бригади територіальної оборони Ігор. — Ми постійно на зв’язку з місцевими громадами, намагаємось за можливості дістатися до таких населених пунктів й дізнатися, чим саме військові можуть допомогти. Сьогодні дуже важливо постійно співпрацювати з військово-цивільними адміністраціями і сусідніми підрозділами оборони, адже від спільної взаємодії, обміну інформацією з поліцією та ДСНС залежить не тільки ефективне виконання завдань вздовж усієї смуги оборони, а й збереження життя цивільного населення.
Докладніше дивіться в сюжеті.
Фото і відео автора.
