Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Сила духу нашої армії тримається, зокрема, й на нашій вірі. Військові капелани — це ті люди, які вселяють у душі наших воїнів надію й любов. Віру в Бога, а також віру в нашу спільну Перемогу.
25 жовтня в Україні відзначають День військового капелана. Це свято було започатковане на честь святого Мартина Милостивого, єпископа Турського, якого вважають засновником і покровителем військового духовенства.
Бути поруч — девіз військового капелана
Актуальність військового капеланства розпочалася зі збройної агресії рф у 2014 році. Саме тоді священники почали їздити до району бойових дій як волонтери, щоб підтримувати й допомагати військовим і цивільному населенню. Наступним етапом став 2015-2016-й, коли священники прийшли до війська на посади капеланів як цивільні особи. Проте держава не могла забезпечувати їм всіх гарантій і прав під час перебування в районі бойових дій, а саме там має бути військовий капелан. Бути поруч із військовослужбовцем — саме таким є девіз військового капелана. Тому у 2021 році набув чинності Закон України «Про службу військового капеланства». Саме після початку широкомасштабного вторгнення у 2022 році почала реалізовуватися Служба військового капеланства, яка була створена відповідно до Закону України про «Службу військового капеланства», яка напряму підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ.
Уже майже рік триває робота центру підготовки військових капеланів на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За цей час відбулося вже три випуски капеланів, які завершили курси підвищення кваліфікації з питань військового капеланства Збройних Сил України. Уже майже 100 військових капеланів упродовж цього року здобули відповідні знання та вирушили нести служіння у свої підрозділи.
«Якщо Бог існує, він носить форму ЗСУ»
За словами начальника Служби військового капеланства ЗСУ Апарату Головнокомандувача ЗСУ полковника Олексія Терещука, військова потреба в розвитку військового капеланства зростає.
— Вважаю, що розвиток капеланської служби говорить про те, що потреба суспільства, а точніше військових, зростає. Хоча вона була й у 2014 році, коли тільки започатковувався формат співпраці між церквою і ЗСУ. Взагалі, що більшою є загроза для людини, то більше вона потребує духовної підтримки. Військовому потрібно не лише мати впевненість у своєму товариші чи зброї, а й необхідно розуміти, що його оберігає Бог, власне тому й звертаються до капеланів. Коли на ВОПі присутній військовий капелан, то військовослужбовці більш упевнені, навіть маючи на собі найсучасніші засоби захисту, вони відчувають присутність Бога у своєму строю. Фраза, яка вже стала крилатою: «Якщо Бог існує, він носить форму ЗСУ», — якнайкраще це уособлює, — говорить Олексій Терещук.
Військовий капелан — помічник командира
Він також зазначив, що військовий капелан, по суті, є помічником командира, адже коли підрозділ заходить до району виконання бойового завдання, для командира, як показала практика, дуже важливим є розуміння релігійної обстановки в районі виконання бойових завдань і серед свого особового складу.
— І в цьому полягає робота військового капелана. Наприклад, у 2014 році були випадки, коли наші бригади на вулиці зупиняли цивільні під проводом московського патріархату. Тоді ми ще не були до такого готові й не розуміли важливості моніторингу ситуації на місцях, — зауважив начальник служби військового капеланства.
За словами капелана Леонтія Никитенка, військові часто розповідають, що у стресових ситуаціях згадують молитви, які чули десь у далекому дитинстві.
Він також зазначив, що коли військовий капелан навчає військових підрозділу молитися одне за одного — це дуже гуртує колектив, з’являється певний невидимий зв’язок.
— Скажу з власного досвіду: на «передку» — молитва щиріша, і згадуєш навіть ті речі, які, здавалося, забув. Молитва — це відповідний внутрішній стан і працює вона як допоміжний засіб… хтось її використовує підсвідомо, не розуміючи навіть, як це правильно робити. І для цього і є капелан, щоб навчити молитися. Тобто це не про завчання тексту, а про те, щоб навчити це робити правильно, показати, що це діє, й запропонувати спробувати. У складних станах, коли в тебе все бурлить, розривають думки та емоції — молитва заспокоює. Тоді думки просвітлюються, і ти розумієш, як діяти. Військові часто розповідають, що в стресових ситуаціях згадують молитви, які чули десь у далекому дитинстві, — зазначив отець Леонтій.
Варто зазначити, що, окрім душпастирської опіки, на передньому краї наші українські військові капелани — це священнослужителі, які постійно здобувають нові знання та проходять підготовку за кордоном.
За словами начальника служби військового капеланства, військових капеланів із США та Великої Британії дуже цікавить наш досвід як країни, що захищає свій суверенітет на полі бою.
— Зараз така ситуація, що до нас не приїздять закордонні колеги для обміну досвідом. Проте я хочу сказати, що на 34-й конференції начальників служб, яка відбулася в Румунії, я висловив чіткий меседж — як тільки ми перемагаємо, то міжнародна конференція військового капеланства має відбутися в Україні, і головний капелан США, двозірковий генерал, прийняв нашу пропозицію, — підкреслив начальник служби військового капеланства.
