Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…
22 жовтня виповнилось 145 років від дня народження Вадима Богомольця (1878–1936) — відомого українського військового діяча, військово-морського юриста та генерал-хорунжого Української Держави. За доби Української революції 1917–1921 років він зробив значний внесок у створення українського військово-морського флоту і став головним розробником найпершого українського закону про флот.
Народився Вадим Богомолець у санкт-петербурзі в родині дійсного статського радника Михайла Богомольця, яка належала до місцевої української громади. Після переїзду разом із сім’єю до Кишинева навчався в Кишинівській гімназії, після закінчення якої вступив на юридичний факультет Харківського університету.
Блискучі успіхи в навчанні дозволяли молодому юристу розпочати наукову та викладацьку кар’єру — після закінчення університету він став викладати студентам римське право. Однак суто академічна праця мало вабила Вадима Богомольця, тому невдовзі він звертається до діяльності практикуючого юриста, працюючи в Полтавському окружному суді.

Робота на Полтавщині так само не була тривалою — переконавшись у неможливості подальшого професійного зростання, молодий фахівець переїхав до Севастополя, де зробив стрімку кар’єру в судових органах Чорноморського флоту. Розпочавши роботу слідчим, він поступово дослужився до помічника прокурора Севастопольського військово-морського суду, штатського рангу надвірного радника і начальника Головної військово-морської судової управи Чорноморського флоту.
Блискучу кар’єру на службі російські імперії Вадим Богомолець ще до революційних подій 1917 року поєднував зі служінням українському народу, сприяючи збереженню та популяризації української культури. Перебуваючи на службі в Севастополі, він разом з кількома військовими колегами належав до українського конспіративного гуртка «Кобзар». Тож не дивно, що революційні події 1917 року Вадим Богомолець зустрів з натхненням, з готовністю прислужитися творенню українського військового флоту.

Вже від березня 1917 року Вадим Богомолець долучився до українського військового руху на Чорноморському флоті, увійшовши до складу Чорноморської української громади Севастополя та беручи участь у створенні перших українських військових організацій. Важливим аспектом його діяльності стала організація науково-просвітницької та пропагандистсько-агітаційної роботи серед особового складу флоту задля утвердження серед матросів та офіцерів ідеї того, що Чорноморський флот має бути насамперед українським.
Відчуваючи брак знань, літератури та наочних агітаційних матеріалів, Вадим Богомолець звернувся у травні 1917 року до відомого українського історика, юриста і громадсько-політичного діяча з проханням прибути до Севастополя для виступів з лекціями. Просив він також надіслати популярний нарис історії України Миколи Аркаса і малюнки прапорів запорізьких козаків.
Маючи ґрунтовну юридичну освіту і значний досвід, Вадим Богомолець зробив також вагомий внесок у формування нормативно-правової бази створення українського військово-морського флоту. Долучившись до роботи Українського генерального військового комітету він як юрисконсульт взяв участь у створенні Генерального секретарства морських справ, яке стало фактично першим Українським військово-морським міністерством.
Зокрема, наприкінці 1917 року Вадим Богомолець став головним розробником Тимчасового законопроєкту Української Центральної Ради про флот Української Народної Республіки. Згідно з ним Чорноморський флот колишньої російської імперії оголошувався флотом УНР, й з огляду на це український уряд перебирав на себе всі зобов’язання щодо утримання портів та берегової інфраструктури.
Важливими частинами закону стала преамбула, в якій обґрунтовувалось право українського народу та української держави володіти флотом на Чорному морі, а також положення, якими запроваджувались прапори українських військового та торговельного флотів. Так на прапорі українського військово-морського флоту вперше з’явився тризуб.
Попри те, що ухвалений Центральною Радою закон про флот мав переважно декларативний характер, важливою стала вже сама його поява, яка юридично засвідчила права новопосталої української держави на Чорноморський флот. У подальшому, спираючись, зокрема, і на цей закон, діяли як Центральна Рада, так і уряд Української Держави за часів гетьманування Павла Скоропадського. Зокрема, головним завданням під час знаменитої Кримської операції під командуванням Петра Болбочана наприкінці квітня 1918 року було встановити контроль над Чорноморським флотом та його базою в Севастополі.
Вплинув підготовлений Вадимом Богомольцем закон також і на розробку українського військово-морського прапора, затвердженого гетьманом Української Держави Павлом Скоропадським 16 липня 1918 року. На ньому, зокрема, передбачалось розміщення «золотої печатки Св. Володимира», яку слід було малювати бронзовою фарбою. Під печаткою київського князя Володимира мали на увазі саме тризуб.

В Українській Державі Павла Скоропадського Вадим Богомолець очолював Головне військово-морське управління при морському міністерстві у Києві та обіймав посаду Головного військово-морського прокурора, очолюючи військово-морський суд Української Держави. Потому, за часів Директорії, Вадим Богомолець — військово-морський аташе Української Народної Республіки в Румунії в 1919 році.
Після поразки Української Народної Республіки у війні з більшовицькою росією Вадим Богомолець емігрував до Туреччини, де взяв участь у створенні та діяльності української організації «Комітет спасіння України», видавав французькомовний тижневик «Вільна Україна». Згодом переїхав до Парижа, де продовжував брати активну участь в діяльності українських емігрантських організацій. Помер Вадим Богомолець 19 квітня 1936 року в Парижі, похований на цвинтарі в містечку Візен-Шалетт-сюр-Луан.

Внесок Вадима Богомольця у творення українських військово-морських сил за доби Української революції 1917–1921 років усе ще потребує належного дослідження, вже зараз можна стверджувати, що саме завдяки закону про флот УНР, який він розробив, Україна вперше заявила свої права на Чорноморський флот, що створило важливий історичний прецедент.
Його знали і поважали багато спортсменів в Україні.
26 квітня 1986 року — день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи, коли на 4-му реакторі Чорнобильської АЕС сталися два вибухи.
У ніч на 26 квітня (з 18:00 25 квітня) противник атакував 144 ударними БПЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), «гербера», «італмас» та безпілотниками інших типів
Найбільше ворог атакував на Покровському (34) та Гуляйпільскому (18) напрямках.
За минулу добу втрати російської армії склали 960 одиниць особового складу та 76 артилерійських систем.
Залишив спокійне та заможне життя в Італії, аби повернутися захищати Україну. Пройшов майже всі найважчі напрямки фронту в піхоті, а тепер освоює БПЛА.
Офіцер групи психологічного супроводу та відновлення
від 25000 до 120000 грн
Київ
130 окремий батальйон 241 ОБр Сил ТрО
Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…