Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Це стало можливим завдяки плідній співпраці Благодійного фонду «Вогонь запеклих не пече», Головного управління розвідки Міністерства оборони України й Головного управління Нацполіції в Херсонській області. Нещодавно до Благодійного фонду «Вогонь запеклих не пече» (далі БФ «ВЗНП») звернулися по допомогу відразу кілька територіальних громад Херсонської області, мешканці яких залишилися жити поблизу зони активних бойових дій. Разом з місцевим керівництвом було визначено найбільш гострі потреби цих людей, які вже стали еталоном стійкості й хоробрості. Було вирішено першочергово забезпечити нагальні потреби дітей до року життя, інвалідів і пенсіонерів у різноманітних засобах гігієни: від мила й зубної пасти — до прального порошку, шампунів, памперсів тощо. Також на порядку денному постало питання повноцінного навчання дітей, а отже, планшетів.
— Ми з однодумцями розуміли, що для цього необхідні досить значні кошти, адже мова йшла не про одну сотню тисяч гривень. Але гроші, необхідні для придбання, більшою мірою допомогли зібрати небайдужі українці. Найбільш активними серед них виявилися співробітники ТОВ «Сайбер Харбор» на чолі з директором Дмитром Кирилюком, ТОВ «Примум», де директоркою Людмила Коваль, ТОВ «Антип-НК», яке очолює Ігор Нагребецький та ТОВ «Техно іновейшн компані», де директор В. Стрік. На щастя, були й такі, хто допоміг напряму — товарами. Всім їм за це наш низький уклін, — поділилася директорка БФ «ВЗНП» Олена Мілош.
Завдяки цьому, за її словами, фонд зумів передати найбільш вразливим верствам населення Херсонщини понад 230 гігієнічних наборів, яких їм вистачить на досить тривалий час. Окрему увагу приділили нашому майбутньому — дітям. Лише цього разу відразу 32 хлопчаків і дівчаток шкільного віку отримали по сучасному планшету, що дозволить їм повною
мірою вчитися онлайн.
— Проте в нашому випадку підтвердився вислів, що далеко не все вирішують гроші, — пригадує пані Мілош. — Як ми не билися, але певний час ніяк не могли вирішити проблему логістики, транспорту — адже з Києва шлях неблизький. А найголовніше — ніяк не вдавалося залагодити безпекові питання нашого гумконвою із чотирьох авто. Зрештою, було знайдено комплексне рішення. Нашими рятівниками в цій частині проєкту стало Головне управління розвідки, за що наш фонд щиро дякує його керівнику генерал-лейтенанту Кирилу Буданову. Його невтомних бойових хлопців, яких сміливо можна назвати універсальними фахівцями, органічно доповнили безпосередньо на місці події співробітники Головного управління Національної поліції в Херсонській області. Тому їм особисто і їхньому керівництву висловлюю вдячність не лише я, а і їхні земляки.
Як зазначила староста одного із сіл Діна Василівна (прізвище й посаду не розголошуємо з міркувань безпеки), куди на початку завітали благодійники, в їхньому населеному пункті залишилися, по суті, лише старі й малі, тобто найбільш вразливі категорії населення. Нині з 410 мешканців більшість саме таких. Близько 20 чоловіків служать у ЗСУ, частина людей в
евакуації.
«Надана сьогодні допомога дуже й дуже на часі. Продовольчу групу ми намагаємося закрити власноруч, і вона надходить частіше, а те, що привезли сьогодні благодійники, інколи дуже непросто знайти, — акцентувала пані Діна. — Тому ми вдячні кожному з волонтерів, військовим і поліції, які стали на цей час їхніми надійними помічниками і янголами-охоронцями».
Начальницю N-ської сільської військової-цивільної адміністрації Людмилу К. теж не залишив байдужим приїзд гуманітарної колони з Києва.
Від себе особисто і своїх односельчан із 14 сіл, які перебувають під її опікою, вона висловила слова подяки Благодійному фонду «Вогонь запеклих не пече» «за вчасну допомогу категорійним верствам населення, зокрема інвалідам, лежачим хворим і людям, які мають 80 років і більше». «А особлива моя подяка — за турботу про наших діток, адже сьогодні вони змушені навчатися дистанційно, а без сучасних гаджетів це неможливо», — підкреслила вона.
Але найбільш зворушливо сприйняли піклування про них діти, які отримали від БФ «ВЗНП» 32 сучасні планшети, що дозволять їм проходити навчання онлайн. Крім теплих слів подяки на адресу фонду, у спілкуванні з військовими розвідниками й поліцейськими вони поділилися найзаповітнішою мрією: «Більш за все ми всі разом мріємо, щоб ви й усі ваші побратими й посестри — захисники України — живими і здоровими повернулися додому після нашої Перемоги».
Після передачі допомоги благодійники й представники ГУР обговорили з керівництвом громад безпекову ситуацію, поточні події і питання довгострокової підтримки. Адже сьогодні воєнна розвідка результативно працює не лише в небі, на морі, на землі й у кіберпросторі, а й намагається використати кожну хвилину, вільну від виконання бойових завдань, на користь людям, які цього потребують. Досить влучно з цього приводу висловився один із розвідників – учасників заходу: «Ми постійно сіємо вітер для ворогів, але для рідних українців сіємо й будемо сіяти добро. Це не дає нам зачерствіти душею, наповнює сподіваннями на гарні сходи посіяного, а отже, вірою в перемогу, в Україну та її майбутнє».
На завершення гуманітарної акції представники БФ «ВЗНП» завітали до Головного управління Нацполіції в Херсонській області й передали для його потреб цілу низку конче необхідних у сучасному сьогоденні приладів — пристрої для безперебійного живлення великої ємності, а також газові обігрівачі. Все це найближчим буде розміщено на блокпостах і допомагатиме особовому складу в несені служби.
Вищезгаданий фонд вже розпочав роботу щодо подальшої допомоги Херсонщині. Ним вживаються заходи щодо отримання і подальшої передачі автомобіля для потреб місцевої ОТГ на її прохання. В зоні уваги благодійників традиційно залишаться і правоохоронці. У нову партію допомоги Головному управлінню Нацполіціі в Херсонській області увійдуть потужні безперебійники, над отриманням яких вже працює Благодійний фонд «Вогонь запеклих не пече». Адже всі ми розуміємо важливість додаткового оснащення поліції саме цієї області в цей час, напередодні зимового періоду, коли під постійними обстрілами рашистів опиняється критична інфраструктура цього регіону.
Костянтин Хівренко
