«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Навіть під час війни кожна родина має право на щастя. Проєкт «Мій тато повернувся з війни» допомагає родинам ветеранів зрозуміти одне одного. Про це йшлося під час круглого столу за підсумками проєкту, реалізованого командою БФ «Герой України» та громадською організацією «Асоціація учасників та інвалідів АТО» за підтримки Українського ветеранського фонду.
Про що цей проєкт? Це книга-комікс, яка пояснює особливості спілкування з батьком, що повернувся з війни, допомагає зрозуміти його психологічний стан та сприяє інтеграції ветерана в суспільство.
Як розповів проєктний менеджер благодійного фонду «Герой України» Геннадій Кирилов, для реалізації задуму команда подала заявку на конкурс Українського ветеранського фонду від Міністерства у справах ветеранів у грудні 2022 року.
— Це була програма підтримки ініціатив, які сприяють адаптації військових та ветеранів до цивільного життя. Ми вирішили податися за програмою «Варто», додали до заявки книгу, яку написав автор ідеї Ілля Шполянський, і описали, як саме плануємо реалізувати проєкт. Конкурс пройшов досить швидко, нашу громадську організацію визначили переможцем програми і почалась реалізація. Початок був важкий, складно було з узгодженням коміксу, розробкою, але ми все здолали, — розповів він.
Проєкт тривав протягом року, найскладніше було з реєстрацією учасників, тому що вона передбачала надання персональних даних родин військових, але після перших відгуків справа зрушила з місця.
— Грант становив один мільйон гривень, кошти були використані на поліграфію, розробку коміксу, рекламу, подарунки дітям-учасникам проєкту і поштові послуги. На роботу організації та зарплати грантові кошти не витрачались, це майже волонтерський проєкт, — зазначив Геннадій Кирилов. — У нас дещо були страхи, що оскільки це державний грант, то на нас очікує бюрократія і затримки з оформленням документів, однак все пройшло досить швидко і без проблем.
Автором ідеї є чинний військовослужбовець Ілля Шполянський, який задумав цей комікс ще 2015 року. Як ветерану і батьку трьох дітей, йому з власного досвіду відомо, що таке адаптація до цивільного життя. Він захищав країну ще у 2014–2015 роках, а після широкомасштабного вторгнення росіян повернувся до війська і тепер очолює зведений загін ударних БПЛА ЗСУ «Злі птахи».
— Більше ніж сотня схвальних відгуків свідчать про те, що ми влучили в десятку. Це саме те, чого зараз потребують родини військових. Щодо роботи проєкту, зазначу, що я був вражений професіоналізмом психолога Олени Вознесенської, яка коригувала кожну сторінку коміксу, давала точні вказівки художнику. Водночас проєкт не вдалось би реалізувати без участі Українського ветеранського фонду, який створив зручну можливість для реалізації задуму. Крім того, ми оптимізували бюджет і зараз організуємо додатковий друк коміксів. І я впевнений, що проєкт матиме продовження, тому що комікс — це мова, зрозуміла всім, — поділився Ілля Шполянський.
Своєю чергою художник коміксу Олександр Корєшков наголосив, що успіх проєкту на 60% залежить від розповсюдження і популяризації коміксів:
— Я вдячний організаторам за можливість взяти участь у цій роботі. У нас не вистачало коштів і довелося просто уявити себе волонтерами. Робити щось для людей, для своїх співвітчизників — це дуже надихає, ти отримуєш за це нагороду, на яку не очікував. Водночас важливо, що організатори дозволили творчу адаптацію сценарію. Коли працюєш інтуїтивно, то не можеш одразу пояснити свої кроки, а потім виявляється, що твої думки збігаються з переживаннями великої аудиторії читачів. Що є люди, які пережили саме такі ситуації, які є у коміксі. Моїм завданням було перенести глядача у настільки дискомфортну ситуацію, щоб потім він отримав задоволення від того, як конфлікт розрішився, — зазначив художник.
€ рамках проєкту 1500 родин ветеранів і військових отримали безоплатні примірники коміксу. Більшість з них впізнали себе на його сторінках і підкреслили ефективність коміксу у складній ситуації, коли батько повертається з війни іншою людиною. Особливо важливо, що акцент зроблено саме на дітях військових, на тому, як вони почуваються в цій ситуації і як їм допомогти. Не легко пояснити малюку чи підлітку агресію, замкнутість чи незвичну поведінку батька, зазвичай ніжного та уважного.
Пані Вія прийшла подякувати авторам проєкту разом з дочкою Світланою:
— Це був перший комікс, який я читала, у ньому дуже відчувається, що складні моменти опрацював психолог, дуже обережно подані тригерні ситуації, що виникають в родині військового. Комікс нагадує сценарій до мультфільму, і я сподіваюсь, що і до цього ми дійдемо. Потреба в таких проєктах дуже велика, особливо в регіонах, де немає підтримки ветеранів на такому рівні. Люди, які потребують такої допомоги, приїжджають з області у ветеранські центри в місті. Якщо поки немає можливості друкованої версії, то стане у пригоді хоча б електронна, — зауважила учасниця проєкту.
Пані Наталія, яка працює в кав’ярні біля військової частини, також стала учасницею проєкту і поділилась враженнями:
— Дуже важливо, що в коміксі даються готові кроки, як вчинити в складній ситуації, що виникають після повернення військового в родину. Зокрема, дитині пояснюється: ти не винний у реакції батька. Роз’яснюється, чому підходити до батька треба так, щоб він тебе чув і бачив. Для мене відкриттям стала кодова фраза: ти не на війні, а ми не солдати. Це дуже ефективно, щоб повернути його в момент — тут і зараз. Конфліктні ситуації трапляються не лише вдома в родині військового, але й у соціумі, це може бути в транспорті чи в кав’ярні. Ми справді не знаємо, як поводитися з військовими. Необхідно, щоб такі матеріали, як цей комікс, можна було завантажити, скажімо, за Qr-кодом. Це яскраво, доступно, зрозуміло кожному, це не якась нудна методичка, а джерело готових рішень і відповідей у формі картинок, — зазначила учасниця проєкту.
Учасники круглого столу також обговорили доцільність реалізації коміксу «Моя мама повернулась з війни», адже за останніми даними за два роки кількість жінок у війську зросла на 40% — зараз в українській армії проходить службу майже 43 тисячі військовослужбовиць. Водночас йшлося про необхідність створення коміксів про те, як взаємодіяти з ветеранами з ампутаціями. Це тема, до якої суспільство не готове, хоча це наша нова реальність. А діти адаптуються швидше, але потрібно показати їм, як поводитись з воїнами після тяжких поранень. Ідею продовження проєкту підтримала заступник виконавчого директора Українського ветеранського фонду Каріна Дорошенко:
— Ми намагаємося всіляко підтримувати проєкти ветеранів і громадських організацій, які сприяють реінтеграції ветеранів. Добре, що вдалося втілити цю ідею, у якій реалізована і візуальна, і психологічна складова. Ми розуміємо, наскільки важливо працювати не тільки з ветеранами, а комплексно з усією родиною. Комікс спрямований на дітей і відгукується особливо підліткам. Він динамічний і корисний, саме ця форма зараз максимально помічна. Ми максимально підсилимо цей проєкт інформаційно, — зазначила представниця УВФ.
Під час заходу відбулась презентація коміксу в електронному вигляді. Відтепер комікс «Мій тато повернувся з війни» можна завантажити на сайті проєкту, а також стежити за новинами на сторінці.
