Про це в коментарі АрміяInform розповів заступник начальника відділу рекрутингу штабу 20-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України Вадим Іващенко. — Спостерігається стабільне…
Десятиліттями радянський режим намагався всіма доступними засобами знищити національну ідентичність українців та інших поневолених націй, що потрапили до «в’язниці народів». Депортації, голодомори, політичні репресії, знищення історичних і культурних цінностей та інші численні злочини тоталітарного режиму системно знищували пам’ять про національну ідентичність.
На місці зруйнованих церков, історичних та культурних пам’ятників, виростали нові монументи тоталітарного режиму. У кожному населеному пункті рано чи пізно з’являвся ленін чи сталін або ще якийсь герой «комуністичної революції».
Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» розставив крапки над «і». Завдяки Закону з’явилась змога остаточно прибрати з українських вулиць та площ пам’ятники авторам репресій.
Кореспондент АрміяInform відвідав «Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі» на Сумщині, де пам’ятники тоталітарного періоду зайняли свої законні місця в експозиції музею.
Парк тоталітарного періоду
— Зі здобуттям Україною незалежності в 1991 році тоталітарні пам’ятники продовжували височіти на вулицях та площах українських міст. Де-не-де їх демонтовували, проте робилося це мляво. Каталізатором процесу переосмислення радянського періоду історії України стала російсько-українська війна, що розпочалася на початку 2014 року, — розповідає завідувач Музею зброї та військової техніки у Спадщанському лісі Ігор Скокунов. — У нас все розпочалось у лютому 2016 року з перенесення до Спадщанського лісу пам’ятника леніну, який був розташований на центральної площі Путивля. З часом музейні фонди поповнили пам’ятники з інших регіонів України, демонтованих у процесі декомунізації, які стали основою експозиції.
Завідувач Музею «Парк тоталітарного періоду» Ілля Денисенко від початку широкомасштабної агресії російської федерації захищає Україну в лавах Збройних Сил України.
-
- Парк Грутас
-
- Парк Мементо
-
- Музей соціалістичного мистецтва в Софії
У країнах Східної Європи, які після закінчення Другої світової війни потрапили у лещата радянського режиму, є позитивний досвід створення музеїв тоталітарної епохи. Це — парк «Грутас» у Литовському місті Друскінінкай, музей «Мементо» в середмісті столиці Угорщини, музей соціалістичного мистецтва в Софії та інші. На теренах України «Парк тоталітарного періоду» у Спадщанському лісі став першим.
Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» забороняє розміщення зазначених пам’ятників у відкритому публічному просторі, як-от вулиці або площі. Водночас закон передбачає можливість експонування їх у музеях.
Останнє пристанище
Експозицію музею згуртовано у дві тематичні частини. Перша — це засновники ідеології комуністичного режиму: карл маркс, ленін, сталін. Друга частина складається з радянських воєначальників, як-от котовський, щорс, фрунзе, федько, чапаєв, а також «Пам´ятник борцям за радянську владу».
читайте також:
Широко представлені пам’ятники найближчим соратникам леніна та сталіна, особам, які обіймали найвищі посади у радянській державі: жданов, кіров, куйбишев, калінін, постишев, дзержинській та інші. Більшість з них мали безпосередній стосунок до трагічних подій в Україні першої половини ХХ століття: масових репресій, радянської окупації, колективізації, голодоморів та інших.
— Метою створення цього музею, власне, й було формування сучасного, науково обґрунтованого погляду на радянську епоху теперішнього та прийдешніх поколінь Українців, — наголошує Ігор Сокунов.
За словами Ігоря Сокунова на сьогодні Меморіальний комплекс чекають трансформації, метою яких є продемонструвати теперішньому поколінню українців реальну історію позбавлену численних нашарувань елементів радянської пропаганди, що викривляли погляд на реальний стан речей.
Фото автора та з відкритих джерел
