Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Чому члени сімей військовослужбовців можуть бути більш травмовані, ніж самі воїни. Як спілкуватися з військовиками, які повертаються з фронту чи служби, та чому не варто заподіювати добро розповів Ігор Холодило — психолог та медик 45 ОСБ, співзасновник БФ «Безпечна країна», ветеран АТО.
— У комунікації дуже важливо розуміти базові етичні норми. Базова етика спілкування, на жаль, дещо кульгає. Цьому треба вчити дітей ще зі шкільного віку. Ефективна комунікація — запорука успішності людини загалом. А коли говоримо про військових, особливо про ветеранів, тут, безумовно, є своя специфіка. Тут є два аспекти — професійна комунікація з боку людей, які перші зустрічають ветеранів. Наприклад, соціальні чи медичні працівники. Ми для них проводили низку тренінгів. І є сімейний аспект. Ось він, мабуть, найважливіший. Ветеран чи військовослужбовець у відпустці — це людина, яка тривалий час була під дією бойового стресу. В цьому суть. Бойовий стрес формує певний стан. Якщо людина не адаптується, то зазвичай вона гине, або інші речі неприємні стаються з нею. Бойовий стрес переналаштовує нас на самому базовому рівні, на рівні лімбічної системи: людина починає чути по-іншому, бачити, сприймати інформацію, — переконаний психолог.
Також Ігор Холодило відзначив, що людина, яка повернулася з фронту, може мати такий самий вигляд, як і до війни, але насправді це вже інша людина. Часто це може призводити до розлучень, коли дружина не впізнає свого чоловіка. Не оминув психолог і тему «дурнуватих» запитань.
— Дурнуваті питання тому і дурнуваті, що одразу в собі мають коротку дуже відповідь. Ця відповідь з величезною ймовірністю отримується людиною, яка ставить дурнуваті запитання. Зараз у «топі» запитань: чому так повільно відбувається контрнаступ? Це, так би мовити «експерти», які оцінюють швидкість просування. І людині, яка психологічно травмована, а більшість бійців, які проходять такі важкі випробування, під дією бойового стресу отримують шокову травму, і вони досить різко реагують на подібні речі. Це природно. Тому що їм болить, тому що за кожним таким запитанням стоїть у них досить трагічна історія.
Це якраз основа того, чому треба дуже дбайливо ставитися до військових і ветеранів. По-перше, комунікація. Але я для себе сформулював інший підхід: військових не треба розпитувати, їх треба навчитися чути. Коли ви перестаєте розпитувати про війну, бо велика ймовірність, що ви невдало поставите запитання, потім невдало перепросите і це призведе до агресивної реакції, а агресія, до слова, є одним з необхідних компонентів військової професії. Якщо ти не будеш агресивним на війні, то шансів вижити буде менше. Це нормальна реакція на ненормальні умови.
Інколи родичі, які хочуть допомогти травмованим військовослужбовцям, можуть ще більше поглибити травму, переконаний психолог:
— Ветеранів не треба жаліти. І виходячи з цього, ставити якійсь дурнуваті запитання. Насамперед, не треба намагатися «причинити добро». Коли люди намагаються взяти на себе роль фахівця, наприклад психотерапевта, торкнутися аспектів, яких не треба торкатися, відповідно, повторно травмують і отримують агресивну реакцію. Виникає конфлікт. І це дуже погано впливає на атмосферу в родині тощо. Я зараз говорю про чесність у стосунках, і що ми не повинні на себе брати не властиві нам ролі. Тому що просто присутність і те тепло, яке ми можемо передати один одному, вони достатні, щоб врівноважити цей контраст — війна і цивільне життя.
Члени сімей військовослужбовців інколи можуть бути навіть більш травмовані, ніж самі військові. Ігор Холодило пояснив причину:
— Ці люди живуть у кошмарі 24/7 в очікуванні тих людей, які зараз на передовій. Особливо коли вони точно не знають, що там відбувається. Коли мас-медіа «підливають» досить проблемних моментів. Ці люди можуть бути дуже травмованими. Тоді зустрічаються дві людини, кожна з яких має травму. Вони начебто рідні, але вже зовсім інші внутрішньо. І це треба враховувати.
Важливим є не лише момент зустрічі, а й прощання із військовослужбовцями. Ігор Холодило радить прощатись фразою «Бережи себе!»
Джерело: Армія FM
