Для тих, хто не сидів тижнями під шквальними обстрілами, ризикуючи своїм життям і здоров’ям, такі суми разом із бойовими 100 тис. можуть здатися захмарними….
У Черкасах, в рамках святкування Дня захисників і захисниць України, відкрили виставку спаленої, знищеної і пошкодженої техніки російської армії, яка за три дні планувала захопити Київ і за тиждень встановити контроль над всією Україною.
«Парк трофейної техніки» — саме таку назву дістала експозиція просто неба чи не в самісінькому географічному центрі України.
У день відкриття з-поміж спалених російських важких броньованих машин САУ, БМП, ЗРК «ТОР-М2», танк Т-80 БВ, які були знищені воїнами наших Сил оборони під час російського наступу на Київщині, Чернігівщині, чи під час контрнаступальної операції на Харківщині, чільне місце посіла експозиція Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки Генерального штабу Збройних Сил України.
— Я вперше на подібній експозиції. До сьогодні я лиш багато чула і читала про ненависні «Шахеди» та москальські ракети. Тепер я на власні очі побачила фрагменти і уламки «мопедів» і балістичних ракет, що не дають нам жити і спокійно спати чи не щоночі від 24 лютого 2022 року. Ми і досі здригаємося від гудіння сирен і поспіхом зібравшись з малою дитиною знову і знову мусимо бігти і ховатися в укриття, — каже 23-річна Катерина, яка тримає на руках майже дворічного Назара. — Наш тато десантник, б’є окупанта десь на Лиманському напрямку. Може серед цих трофеїв є і ті, які він знищив!? Та, якщо чесно, лиш від самої думки, що увесь цей непотріб — російський, мені гидко до рук брати ті їхні бронепластини, шоломи, сірники чи пайки.
Військовослужбовці Центру вже неодноразово демонстрували українцям та світовій спільноті захоплені у війні з російським окупантом трофейне озброєння та техніку з різних інформаційних майданчиків — чи це схожа виставка на Хрещатику до Дня Незалежності, чи ось, нещодавній інформаційний брифінг у Military Media Center для акредитованих в Україні військових Аташе з багатьох країн світу.
Експозиція дуже цікава і різноманітна. Тут і зразки російських крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів, вибухонебезпечні предмети, апаратура радіозв’язку, реактивні гранатомети, стрілецька зброя, елементи екіпірування російських солдатів, їхні документи, пропагандистська література, харчі.
— Насамперед люди розглядають фрагменти ракет, багато запитань ставлять, адже буквально 10 днів тому уламки збитої ракети потрапили в готель у центрі Черкас. Ракета, ймовірно Х-101, була випущена зі стратегічного бомбардувальника Ту-95МС. Ми розповідаємо малим, дорослим і літнім відвідувачам основні тактико-технічні характеристики ракет, як вони влаштовані, яку швидкість польоту мають, як їх програмують на ціль, яку масу становить бойова частина. Кожному з відвідувачів ми вчергове повторюємо і кажемо: «Добре, що ви вірите в ППО, вірите ЗСУ! Та у разі оголошення повітряної тривоги обов’язково ховайтеся в укриття, не наражайте на небезпеку себе і своїх рідних! — наголосив один з офіцерів Центру.
Щоразу, під час подібних експозицій, одним із найголовніших її завдань є навчити людей, особливо дітей, правил поводження з невідомими предметами в районі, де були чи тривають бойові дії.
Ворог нелюдяний, безпринципний і дуже жорстокий. На столах з озброєнням спеціальних військ окупанта, посеред сіро-зелено-чорних радіозасобів, протипіхотних, протитанкових мін направленої і ненаправленої дії, вогнеметів, протидронових рушниць, помітно виділяється яскравий плюшевий ведмедик. Усі без виключення відвідувачі запитують: «А що він тут робить?» Офіцери розповідаючи про смертельну небезпеку прихованих вибухонебезпечних предметів, наводять у приклад випадок, який стався у Дергачівському районі звільненої восени минулого року Харківщини. Коли сім’я повернулась в деокуповане рідне село, зайшла на своє подвір’я, дорослі пішли оглядати побите від обстрілів обійстя. Тим часом маленька дівчинка побачила на порозі хати свою улюблену іграшку — ляльку, яка лежала на якійсь коробці, підійшла, радісно схопила її і… тієї ж миті пролунав потужний вибух!
Протипіхотні міни-пелюстки — окремий наш біль і трагедія. Ними встелені чимало населених пунктів, ліси, посадки і поля, де йшли активні бойові дії. Чимало розкидано мін, які реагують на сейсмічні коливання — тобто рух людини. Вони падають в густу траву, і можуть пролежати там дуже довго, доки не здетонують або не будуть знешкоджені саперами. І знадобиться чимало часу і зусиль, аби метр за метром розчистити, розмінувати ці території для безпечного там проживання.
— Наш Центр постійно вивчає всі зразки російської зброї, які потрапляють до наших відділів досліджень. Ми аналізуємо і вивчаємо те, як росіяни намагаються адаптуватися до нестачі складників, нестачі ракет загалом, тобто, як вони намагаються їх модифікувати. Ми ретельно досліджуємо російську зброю, але нечасто демонструємо результати своєї роботи широкому загалу, що робить наші експозиції унікальними, — наголосив начальник Центру досліджень трофейного й перспективного озброєння та військової техніки полковник Сергій Бачурін.
Фото автора
