Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Війна, розв’язана росією проти України, примусила керівництво більшості країн світу переглянути своє ставлення до зовнішніх загроз. Особливо помітна ця тенденція поміж держав, які межують з рф. Про те, які зміни в секторі оборони і безпеки вдалося реалізувати нашим друзям і партнерам, зокрема Польщі, за 18 місяців від початку широкомасштабного вторгнення зс рф в Україну, кореспонденту АрміяInform розповідає польський експерт із безпекових питань — головний редактор польсько-українського порталу polukr.net Даріуш Матерняк.
— На тлі широкомасштабного вторгнення зс рф в Україну, практично всі європейські країни збільшують свої оборонні спроможності. Не стала винятком і Польща. Ба більше, нещодавно міністр оборони РП Маріуш Блащак заявив, що до 2025 року країна матиме найпотужнішу армію в Європі. Йдеться, зокрема, про закупівлю нових озброєнь для Війська Польського. Який обсяг коштів з держбюджету планується витратити на ці потреби? Яким видам і типам зброї надається пріоритет?
— Насправді Польща значно збільшила свої і без того досить значні витрати на оборону. До 2022 року ми були однією з небагатьох країн НАТО, яка витрачала на ці цілі обов’язкові 2% ВВП, зараз це має бути 3%, а незабаром, можливо, й більше. Крім того, створено Фонд модернізації Збройних сил, який надаватиме додаткові кошти на закупівлю озброєння. У 2023 році загальний обсяг витрат на оборону становитиме приблизно 100 мільярдів злотих. Закупівлі стосуються практично всіх видів озброєнь, але особливо танків, артилерії — як ствольної, так і РСЗВ, систем протиповітряної оборони, а також літаків і кораблів.
— За минулі 18 місяців Республіка Польща передала Україні значну кількість зброї, боєприпасів, військової амуніції, багато що ще перебуває у процесі передачі. Про які обсяги допомоги можна зараз говорити, спираючись на дані з відкритих джерел?
— Польща надала Україні значну кількість зброї. Відомо, що це понад 300 танків різних типів — від Т-72 різних модифікацій до «Леопарда-2», гаубиць «Краб», транспортерів «Росомак», стрілецької зброї, боєприпасів, безпілотних літальних апаратів. Це приблизно на суму 12–13 мільярдів доларів США, що робить Польщу однією з провідних країн, які надають військову допомогу Україні. І це зрозуміло — для нас це не лише допомога, цілком відповідна ситуації, в якій опинилася Україна, а й інвестиція у власну безпеку.
-
- Перші танки М1А1 Abrams, які надійшли на озброєння Війська Польського у 2023 році. Фото MON
-
- Перші танки М1А1 Abrams, які надійшли на озброєння Війська Польського у 2023 році. Фото MON
-
- Перші танки М1А1 Abrams, які надійшли на озброєння Війська Польського у 2023 році. Фото MON
— Протягом минулого року вище військово-політичне керівництво Польщі ухвалило низку рішень, можна сказати, доктринального масштабу, спрямованих на зміцнення оборонно-безпекового сектору країни. Чи враховують вони загрози ядерного шантажу, якими з 2022-го спекулює керівництво росії? Як готується оборонний сектор держави до реагування на такий тип загрози?
— Так, ми враховуємо такі загрози, особливо з огляду на передачу на територію білорусі ядерної зброї. Питання ядерного планування є сферою діяльності НАТО — є відповідні союзницькі структури, які займаються плануванням діяльності, пов’язаної із застосуванням ядерної зброї та такими загрозами, в яких бере участь і Польща. Також є програма Nuclear Sharing — польська сторона висловила готовність до участі в ній, хоча тут рішення залежать від тих союзників, які володіють ядерною зброєю.
— Практика нашої війни з росією чи не щодень демонструє ефективність застосування безпілотних літальних апаратів на полі бою. Чи враховують у Війську Польському цей чинник та чи планується постачання такого типу зброї?
— Так, зараз укладено контракти на поставку великої кількості розвідувальних БПЛА Flyeye, які також багато років експлуатує Україна. Польські компанії виробляють і інші типи безпілотників, наприклад Warmate (також поставляється в Україну), розробляється нова система Gladius, а також програми наземних роботів. Внаслідок війни України з росією можна зробити висновок, що значення безпілотних платформ різного типу стрімко зростатиме, тому польська збройна промисловість, користуючись також українським досвідом, працює над розробкою таких конструкцій.
— Ще рік тому міністр оборони Республіки Польща анонсував подвоєння чисельності Війська Польського, тобто до 300 тисяч осіб. Станом на нині наскільки чисельно виросла ваша армія та склад інших відомств, які входять до оборонно-безпекової організації держави?
— Нині у Війську Польському служать приблизно 125 тисяч професійних військових, а у Військах територіальної оборони — майже 40 тисяч. Існують також можливості для добровільної служби, наприклад, добровільна військова служба, а також програми «Тренуйся з військом» (Trenuj z wojskiem) та «Академічний Легіон» (Legia Akademicka).
Загалом, за поточними оцінками, на військовій службі перебувають 180 тисяч військових. Крім того, нині велике значення надається підготовці резервістів.
— Як змінилася, скажімо так, географічна конфігурація дислокації частин і підрозділів Війська Польського з огляду на постійні безпекові виклики з боку білорусі та росії?
— Через міграційну кризу, яка триває від середини 2021 року, на кордоні з білоруссю все ще триває безпекова операція — це пов’язано з нелегальним притоком мігрантів, а також, останнім часом, з появою так званої «групи вагнера» в білорусі. Це означає посилення військової присутності в цій частині країни, поблизу кордону з білоруссю та росією.
Зміни відбуваються і щодо дислокації підрозділів — 5 років тому у східній частині Польщі було створено 18-ту механізовану дивізію, кілька місяців тому розпочався процес формування 1-ї піхотної дивізії, яка має дислокуватися в північно-східній частині Польщі, переважно в Підляському воєводстві — тобто там, де потенційна загроза з боку росії найбільша. Здатність перекидати сили з інших регіонів країн також має вирішальне значення, і це часто робиться в межах навчань.
-
- Тренування бійців WOT. Фото WOT
-
- Тренування бійців WOT. Фото WOT
-
- Тренування бійців WOT. Фото WOT
-
- Тренування бійців WOT. Фото WOT
-
- Тренування бійців WOT. Фото WOT
-
- Тренування бійців WOT. Фото WOT
-
- Тренування бійців WOT. Фото WOT
-
- Тренування бійців WOT. Фото WOT
— П’ятий і наймолодший вид військ Війська Польського — Територіальна оборона (WOT Wojska Obrony Terytorialnej). За яким принципом нині вона комплектується? Чи залучаються її підрозділи до виконання бойових завдань?
— Нині у WOT служать майже 40 тисяч солдатів. Останнім часом інтерес до служби у військах територіальної оборони зріс, хоча до запланованих 50 тисяч бійців ще потрібен час. WOT відіграв важливу роль під час пандемії Covid-19. Військовослужбовці цього формування також несуть службу на кордоні з білоруссю, що є вагомим внеском у процес загальної підготовки військовослужбовців цього формування та їхньої підготовки до виконання завдань у разі війни.
— Чи є суспільний консенсус громадян країни та влади щодо збільшення витрат на оборону? Що про це говорить соціологія?
— Так, громадська згода з цього приводу є, й немає серйозних сумнівів, що витрати на оборону виправдані поточною ситуацією та загрозою з боку росії. Згідно з опитуваннями, це підтримують майже 80% поляків (77,6% згідно з опитуванням IBRIS для щоденника Rzeczpospolita з квітня 2022 року). Своєю чергою план збільшення чисельності армії підтримують понад 60% респондентів.
— Насамкінець дещо прямолінійне запитання: громадяни Польщі готуються до війни?
— У Польщі немає великого страху щодо загрози з боку росії. Звісно, ми усвідомлюємо, що вона є і буде існувати, але відповіддю на неї є наші дії — допомога Україні, посилення власної армії, участь у Північноатлантичному альянсі. Однак після 2022 року інтерес до різних форм військової служби та підготовки до війни чи інших надзвичайних ситуацій зростає.
