Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Сили оборони України поступово просуваються на кількох напрямках та руйнують міф про непереможність колишньої «другої армії світу». Своєю чергою «руцкій мир» усіма можливими способами намагається цьому завадити. Один з таких способів — це повне нищення цивільної інфраструктури та житлових будинків. Кореспонденту АрміяInform вдалося побувати в нещодавно звільненому нашими захисниками селищі Благодатне на Донеччині.
Свого часу Благодатне (на Маріупольському напрямку. — Ред.) було невеличким квітучим селищем, яке складалося здебільшого з приватного сектору. Зараз цей приватний сектор повністю знищений. Вулиці населеного пункту та подвір’я поросли густою травою, адже більшість місцевих залишили селище ще минулого року.
На одній з вулиць наша мобільна пресгрупа почула якесь нявкання та, трохи наблизившись, виявила на подвір’ї будинку маленьке кошеня. Яким чудом воно тут опинилося, досі незрозуміло, але ми забрали його з небезпечного місця з собою. Ймовірно його, як й собаку, яку ми знайшли в іншому будинку, покинули під час відступу росіяни. До речі, таких очей у собаки я ще не бачив жодного разу у житті. Знаходячись у зруйнованому будинку, у повній темряві вона абсолютно байдуже відреагувала спочатку на світло мого ліхтаря, а потім й на спалах фотокамери. Не ворухнулася вона зі свого місця й тоді, коли ми почали оглядати підземне укриття, яке росіяни обладнали собі прямо у будинку, заваливши для цього одну з кімнат сміттям та викопавши до неї підземний лаз із іншої.
Зовсім незрозумілим рішенням нам здалася повна ізоляція однієї з кімнат, яка своїм єдиним вікном виходила у бік наших військ. Вхід до кімнати ми так і не побачили, але спромоглися заглянути у неї через бійницю, створену у цьому вікні, та нічого цікавого там не було. Можливо вхід зробили через горище, бо у будинку було вибито частину стелі та стояла драбина.
Інші будинки виглядали менш закинутими та зберігали у собі залишки «руцького міру» у вигляді контейнерів від протипіхотних мін ПОМ-2, боєприпасів та сміття. Також у одному з підвалів ми виявили залишки колишнього продовольчого складу росіян, щоправда, смерділо там, як у морзі.
Окремо хочеться зупинитися на колишньому будинку для людей похилого віку. За мирних часів тут у комфортних умовах мешкало до двохсот осіб. Наразі це цілковита руїна, у якій свого часу перебували російські мінометники та інші підрозділи ворога. «Духовні скрепи» не завадили росіянам знищити та розграбувати невеличкий храм, який також був обладнаний у цьому будинку.
Останнім місцем нашого візиту став розбитий вщент колишній місцевий будинок культури. У його вікні майорить єдиний в селищі Український прапор, що був піднятий у день звільнення. Навколо нього й досі можна побачити залишки пошкоджених боєприпасів. А в середині будинку наші захисники знайшли напіврозкладені тіла росіян, про яких повідомили відповідним посадовим особам, які займаються питаннями збору та передачі тіл загиблих ворогів.
Фото автора
