Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Байдуже, що їм лише десять-дванадцять років. Байдуже, що вони живуть у невеличкому районному центрі. Байдуже, що вони не мають власного бізнесу, а їхня головна робота — це добре навчатись у своїй школі. Перераховувати умовності можна ще довго, але головне, що ці дітлахи відчувають себе частиною великої і гарної держави — України. Більшість із них просто не знають, як воно — жити у мирній країні, адже росіяни напали на нас, коли ці діти ще не народились або були зовсім маленькими. Однак вони добре розуміють, що боронити державу — це спільна справа всіх українців незалежно від віку чи регіону проживання.
— Наші дітлахи організувались самі, — розповіла керівниця волонтерської групи «Карамельна банда» Анюта. — Спочатку вони просто підходили до людей на вокзалі й просили гроші для потреб ЗСУ. Однак це не давало бажаних результатів…
Тоді дорослі пояснили дітям, що «жебракувати» навіть із благим наміром — справа не вдячна. І якщо вони хочуть допомогти своїм батькам і старшим братам та сестрам на фронті, то повинні подумати, що можуть зробити власними руками. Зокрема, Анюта готувала солодощі й запропонувала дітям спробувати продати їх, а гроші витратити на закупівлю необхідного обладнання для воїнів.
— За деякий час мені зателефонував мій знайомий, — пригадала Анюта. — Він сказав, що купив всі мої солодощі у тієї «карамельної банди», яка «окупувала» його автівку. Так до нас і прийшла наша назва.
Зараз кожної суботи і неділі на центральній площі міста, біля меморіалу загиблим воїнам та Небесної Сотні, дітлахи продають свої вироби. Крім солодощів, тут і плетіння з бісеру, малюнки, різноманітні виготовлені власноруч іграшки та сувеніри.
— Ми горді тим, що змогли назбирати на дрон, і навіть на станцію супутникового інтернет-зв’язку, — поділилась Анюта. — Наших юних жмеринчан дуже люблять у підшефних військових частинах, тому завжди намагаються зробити щось приємне і нам. От, наприклад, цього разу воїни одного з батальйонів оплатили для дітей квитки до кінотеатру на прем’єру мультфільму.
Зараз дітлахи збирають кошти на корисні дрібниці для підрозділу, який виконує завдання на запорізькому напрямку. Тож усі, хто завітає у Жмеринку, можуть із легкістю допомогти наблизити перемогу — варто лише знайти «Карамельну банду».
Фото автора
@armyinformcomua
У ніч на 25 листопада російські війська завдали комбінованого удару по Києву, внаслідок чого загинули дві людини, ще шість — постраждали.
Минулої доби відбулося 150 бойових зіткнень. Сили оборони спрямовують зусилля на зрив виконання російськими загарбниками планів наступу та виснаження їхнього бойового потенціалу.
За минулу добу російські загарбники втратили 1120 військових вбитими та пораненими.
Солдат Сергій з позивним «Директор» міг на цілком законних і дуже поважних підставах не брати до рук зброю в лавах Збройних Сил України.
Оператори 423-го окремого батальйону безпілотних систем «Скіфські грифони» продемонстрували вражаючу точність на полі бою. Бійцям вдалося одним влучним скидом боєприпасу уразити одразу чотирьох російських загарбників.
На Покровському напрямку оператори БПЛА 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади провели успішне полювання на ворожу артилерію. У результаті ювелірної роботи пілотів було знищено дві гаубиці окупантів, які військові перетворили на «купу обгорілого брухту».
Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…